Андріївський монастир у Москві: фото, історія, адреса, розклад богослужінь

Радянські роки

Перша чверть двадцятого століття стала для Андріївського монастиря часом великих випробувань. Влада більшовиків взагалі закрила цей храм. Поступово Андріївський храм став занепадати: розбиралися корпусу та інші споруди, деякі з них просто руйнувалися. Велика частина некрополя, поховання в якому велися з тринадцятого до дев’ятнадцятого століття, була знищена.

Незабаром підніжжя Воробйових круч перетворилося в непривабливу територію.

Відновлення

Відродження Андріївського монастиря почалося тільки в 1991 році. Саме в цей час тут було засновано Патріарше подвір’я, почали відбудовуватися і відкриватися храми. Знову запрацювала Андріївська церква. У монастирі розташували Синодальну бібліотеку. І з 2013 року тут починає діяти Андріївський ставропігійний монастир (для чоловічої братії).

Архітектура

Основний комплекс був споруджений в середині сімнадцятого століття. Будівництво вів зодчий Григорій Копил. Трохи пізніше була споруджена кам’яна надбрамна церква св. Андрія Стратилата, яку вишукано декорували кахлями. На місці вже існуючого храму Воскресіння почали зводити новий. Його освятили в 1703 році.

На території монастиря на пожертвувані графом Шереметевым кошти була збудована дзвіниця.

Сьогодні територія обителі за формою являє собою правильний прямокутник. З усіх боків вона оточена дво – та триповерховими корпусами келій і навчальних корпусів, є багато господарських споруд, що з’явилися в минулому столітті. Особливо красиво Андріївський монастир виглядає з фарватеру річки Москви. Проплывающим на прогулянкових катерах москвичам і туристам відкриваються кам’яні корпуси і куполи трьох його церков.

Центральне місце в монастирському комплексі займає храм Іоанна Богослова з триярусною барочною дзвіницею. Її звели в 1748 році на кошти, пожертвувані графом С. Б. Шереметевым.

В 1997 році відновили і дзвіницю, дзвони для якої відлили в баварському містечку Пассау. Найстаріший храм святого Андрія Стратилата має під куполом барабан, а його четверик прикрашений красивими кахлями типу «павичеве око», виготовленими білоруськими майстрами.