Самостійні виступи
Пісні Альберта Асадуллина стають відомими на весь Радянський Союз. В його репертуарі пісні на музику Рєзнікова, Рибникова, Корнелюка, Петрова, Тухманова. У 1980 році на базі Ленконцерту він створює ансамбль «Пульс», в якому дебютує Олександр Розенбаум. Сам Асадуллин виконує кілька його пісень.
Герой нашої країни подорожує з гастролями по всій країні, маючи величезний успіх. З ансамблем «Пульс» співак працює до 1983 року.
«Дорога без кінця»
В 1982 році на радянські екрани виходить 4-серійна картина Леоніда Менакера «Нікколо Паганіні», після якої багатьом запам’ятався музичний лейтмотив, який супроводжував головного героя. Це була вільна, легка і трохи іронічна композиція, автором якої став композитор Сергій Баневич.
Через пару років поетеса Тетяна Калініна написала вірші на цю мелодію, так і склалася пісня про вічному союзі Музики і Любові, яку Асадуллин вперше виконав на щорічному фестивалі. Так з’явився на світ один з найбільш відомих хітів Альберта Асадуллина «Дорога без кінця». З цією композицією він став лауреатом Всесоюзного фестивалю «Пісня року» в 1984 році, а потім взяв участь у новорічному гала-концерті.
Пісня Альберта Асадуллина «Дорога без кінця» входить в сотню кращих вітчизняних пісенних шедеврів XX століття.
