Непідробний інтерес
Але було б несправедливо стверджувати, незважаючи на значення слова «ажіотаж», що інтерес завжди дутий, порожній і це справа рук хитрих рекламників. Ні, так буває не завжди. Згадайте, наприклад, яку кількість фільмів і книг заборонялося в СРСР тільки тому, що вони не відповідали ідеології і могли неправильно орієнтувати населення. Книги і фільми дійсно були хороші, їм було під силу перевернути свідомість радянської людини, але тоді вони до людей не дійшли. А зараз ці книги лежать в книжковому магазині в розділі «класика» і не особливо користуються попитом. Наприклад, філософ А. В. Ахутин згадував, що коли він був студентом, книг Альбера Камю було не дістати, тому твори класика іноді потрапляли в руки на одну ніч, люди їх «заковтували» великими шматками. Заборонені фільми теж давно стали звичним предметом побуту, звичайною духовною їжею, яка нікого не приводить у захват, а сприймається як належне.
Але ту радянську, і нашу сьогоднішню реальність не має сенсу порівнювати. Тоді люди не знали багато чого і будь-яка інформація, яка відрізнялася від звичної, користувалося великим попитом. Тепер же фахівцям потрібно як слід постаратися, щоб споживач захотів розщедритися саме на цей продукт, а не пішов до конкурентів.
Іншими словами, в наші дні ажіотаж – це мистецтво.
