Юність
В університеті Глазго Адам Сміт близько познайомився з етичними основами філософії, логіки, старогрецькою мовою, філософією і математикою. Він провів у Глазго три роки, а в 1740 році отримав в числі кращих студентів стипендію і був направлений продовжувати навчання в Оксфорд. Шість років в цьому університеті дали Сміту право пізніше заявити, що більша частина професорського складу не дотримується навіть видимості викладання. З цих слів стає очевидним його ставлення до навчання в Оксфорді. Саме за цієї причини після повернення до Шотландії Адам протягом двох років займався самоосвітою, заповнюючи прогалини у знаннях.
Під час перебування в університеті (навіть двох) Адам Сміт ще не цікавився економікою. Предметом його пристрасті була моральна філософія, за якою він студіював гори літератури. Втім, читав юнак в принципі дуже багато. А ще багато і часто хворів – можливо, через неприйняття місця свого знаходження та туги за коханою мамі.
Початок занять та інтерес до економіки
Природа характеру Адама Сміта (про якому ще буде докладніше сказано нижче) була така, що при заняттях наукою він не міг не стати лектором. Це і відбулося в 1748 році після закінчення дворічного самообразовательного курсу.
Перший свій досвід викладання Сміт отримав в Единбурзі. Якийсь лорд Кэймс, знайомий Сміта, склав йому протекцію – так майбутній учений потрапив в Единбурзький університет, де ділився зі студентами знаннями з декількох дисциплін: англійська література, юриспруденція, політична наука, економіка, соціологія, риторика, мистецтво написання листів, досягнення багатства (так-так, існував і такий предмет). Здавалося, не було такої області, де Сміт був би некомпетентний. Його лекції, завдяки двом його студентам, збереглися і до наших днів.
Можливо, саме робота зі студентами Единбурга стала переломним моментом в його долі, змусив Адама Сміта нарешті сформулювати все те, що давно вже розрізнено бродило в його голові. Саме тоді він почав висловлювати свої ідеї щодо проблем економіки. Базисом теорії Адама Сміта стало бажання побачити людину з трьох сторін – моральної, громадянської та державної, а також з економічної. Приблизно в ті ж роки молодий учений почав розробляти та ідеї економічного лібералізму.
Потім настав 1750 рік – рік зустрічі з Девідом Юмом, який відіграв значну роль у долі Сміта. Він був для того колегою і старшим товаришем, разом з яким Сміт написав значну кількість праць, а все завдяки схожості поглядів на філософію, економіку, релігію і політику. Їх спільні роботи мали певну вагу в свій час. А всього лише через рік після знайомства з Юмом Сміт опинився в університеті Глазго – вже не в якості студента, а як професор логіки. На цій посаді, втім, він пробув недовго – всього кілька місяців, в кінці того ж року перейшовши на кафедру моральної філософії, де і залишався тринадцять років. За час свого перебування в Глазго Сміт читав лекції з риторики, права, етики та політекономії. За свідченнями очевидців, це було настільки захоплююче, що вся Шотландія і Англія йшли послухати став знаменитим професора, який, за його ж власними словами, був закоханий у всі науки в цілому. Втім, про манеру викладання Адама Сміта залишилися різні відгуки. Він блискуче читав, цікаво, але нерівно. Йому потрібно було час, щоб «розгойдатися»: зійшовши на кафедру і побачивши перед собою десятки уважних очей, професор боявся, не знав, що сказати, і перші хвилини лекції просто бурмотів щось під ніс самому собі. Але виявивши неослабна увага, воодушевлялся – і заняття закінчувалося такою міццю, таким напором у підсумку, яких не було більше ні в одного викладача. Сміта любили за те, що він ніколи не читав з папірця – завжди розповідав сам, причому не нудно, як за підручником, а з імпровізацією. Це, мабуть, і приваблювало аудиторію.
У 1758 році Адам Сміт став деканом, а рік потому, взявши за основу курс своїх лекцій, випустив свій перший праця – «Теорія моральних почуттів» (трохи докладніше про нього сказано далі). Саме завдяки цій роботі професор університету Глазго став знаменитим.
