Вроджений вивих стегна: причини, симптоми, діагностика і лікування

Вроджений вивих стегна (код за МКХ-10 – Q65) – найчастіша аномалія у немовлят. Згідно зі статистикою подібна патологія, в основному, зустрічається у дівчаток. З-за аномального розвитку кульшового суглоба з’являється вивихи чи підвивихи. Виправити патології консервативним способом можна тільки в ранньому дитячому віці.

Саме тому батькам дуже важливо знати, які є ознаки цього порушення і наслідки його ускладнення. При наявності будь-яких підозр на наявність хвороби у дитини потрібно своєчасно звернутися за допомогою до лікаря-ортопеда.

Особливості хвороби

Тазостегновий суглоб складається з таких елементів, як:

  • вертлюжну западину;
  • голівка стегна;
  • шийка стегна.

Вроджений вивих стегна починає розвиватися ще у період виношування дитини. Суглоб малюка розвивається неправильно, і голівка стегна не закріплюється у кульшовій западині, а дещо зміщується вгору. На рентгенівському знімку суглобові хрящики не видно. Тому діагностувати вивих можна тільки після народження дитини. При патології суглоба спостерігаються такі дефекти, як:

  • вертлюжну западину має рівну форму, а повинна бути у вигляді чашечки;
  • по краю западини недорозвинений хрящової валик;
  • неправильна довжина зв’язок суглоба;
  • кут стегнової кістки гостріше.

Всі ці порушення в комбінації зі слабкою м’язовою тканиною призводять до виникнення вродженого вивиху або підвивиху стегна у новонародженої дитини. Патологія кульшового суглоба може розвиватися лише з одного боку або з обох.

Основна класифікація

Вроджений вивих стегна (код за МКХ-10 – Q65) відноситься до вроджених патологій, які розвиваються ще у внутрішньоутробному періоді. Розрізняються кілька різних видів такого порушення, зокрема, такі як:

  • невеликий підвивих суглоба;
  • первинний або залишковий підвивих голівки стегна;
  • переднє, бокове, висока зміщення кісток.

Крім цього, доктора розрізняють кілька ступенів тяжкості перебігу хвороби, а саме:

  • дисплазія;
  • предвывих;
  • підвивих;
  • вивих.

Код за МКХ вродженого вивиху стегна або дисплазії – Q65.8. Це початкова стадія порушення. При цьому поверхні залишаються майже незмінними, однак існують певні анатомічні передумови і до подальшого розвитку вивиху. Предвывих характеризується тим, що зберігається нормальне прилягання між суглобами. Однак капсула суглоба натягнута, є зміщення і надмірна рухливість голівки стегна.

При підвивиху порушується прилягання поверхонь елементів суглобів, зв’язка сильно натягнута, а головка стегнової кістки кілька зміщена. Вроджений вивих стегна (код за МКХ-10 – Q65) характеризується тим, що спостерігається повна невідповідність голівки стегнової кістки і суглобової западини.

Для виявлення подібних змін обов’язково потрібно пройти повну діагностику для визначення наявності патології та подальшого лікування.

Причини виникнення

Причини розвитку вродженого вивиху стегна у дітей до кінця ще не встановлені. На думку лікарів, подібне порушення може бути спровоковано цілим поруч зовнішніх і внутрішніх факторів, зокрема, таких як:

  • сильний токсикоз під час вагітності;
  • тазове передлежання дитини;
  • відставання плода в розвитку;
  • занадто великий плід;
  • раніше перенесені інфекції при вагітності;
  • погані екологічні фактори;
  • гінекологічні хвороби;
  • шкідливі звички;
  • передчасні пологи;
  • родові травми;
  • спадковий фактор.

Вроджений вивих стегон без відповідного лікування провокує розвиток коксартрозу. Подібна зміна супроводжується постійною біллю, зменшує рухливість суглобів і в результаті призводить до інвалідності.

Основні симптоми

Симптоми вродженого вивиху стегна досить специфічні, і при наявності цих ознак можна запідозрити цю патологію у вашої дитини. У малюка до року і в більш старшому віці ознаки виявляються зовсім по-різному внаслідок дорослішання, розвитку дитини, а також посилення патології. Вроджений вивих стегна у новонароджених виявляється у вигляді таких симптомів, як:

  • наявність характерного клацання при згинанні ніг в колінах при розведенні стегон;
  • асиметрія ягодично-стегнових складок;
  • безперешкодний рух голівки стегна;
  • укорочення ураженої кінцівки;
  • обмеження відведення однієї ноги або обох при згинанні;
  • розворот стопи назовні;
  • зміщення голівки стегнової кістки.

Вроджений вивих стегон у дітей старше 12 місяців може виражатися у вигляді таких ознак, як:

  • дитина починає ходити дуже пізно;
  • спостерігається кульгавість на хвору ногу;
  • викривлення хребта в попереку;
  • дитина намагається нахилитися убік здорової кінцівки;
  • головка стегнової кістки не прощупується.

При наявності всіх цих ознак потрібно пройти комплексну діагностику для призначення подальшого лікування.

Проведення діагностики

Діагностика вродженого вивиху стегна ґрунтується на проведенні огляду ортопедом, а також інструментального обстеження. Для підтвердження наявності хвороби обов’язково проводиться консультація дитячого ортопеда. Лікар може додатково призначити проведення УЗД суглобів, а також потрібно рентгенографія.

Останній метод діагностики застосовується тільки з 3 місяців. Якщо до цього моменту у малюка не відбувається окостеніння основних ділянок, то рентгенограма може показати помилковий результат.

Огляд проводиться в спокійній обстановці, через 30 хвилин після годування. Для успішного обстеження потрібно максимальне розслаблення м’язів. Ультразвукова діагностика застосовується у віці 1-2 місяців. При цьому оцінюється розташування стегнової кістки.

Під час дослідження дитину укладають на бік, трохи зігнувши ноги в тазостегнових суглобах. За результатами дослідження можна визначити характер патологічних змін.

В особливо складних випадках застосовується комп’ютерна томографія, яка дозволяє оцінити стан хрящової тканини і виявити зміни суглобової капсули. Магнітно-резонансна томографія має на увазі під собою пошарове сканування, що дозволяє дуже чітко візуалізувати хрящові структури і оцінити характер їх зміни.

Проведення лікування

Лікування вродженого вивиху стегна потрібно починати відразу ж після проведення діагностики. Терапія проводиться консервативними та оперативними методами. Якщо хвороба не була виявлена в ранньому дитячому віці, то в подальшому вона лише посилюється, а також розвиваються різного роду ускладнення, які вимагають термінового хірургічного втручання.

Вроджений вивих стегна (МКБ-10 – Q65) відноситься до складних патологій, тому, найбільш сприятливим періодом для лікування консервативними методами вважається вік дитини до 3 місяців. Проте варто відзначити, що і в більш старшому віці такі методики можуть дати досить непоганий результат.

При вродженому вивиху стегна консервативне лікування виконується кількома способами або їх поєднанням. До обов’язкових процедур відноситься лікувальний масаж. Він допомагає зміцнити м’язи, стабілізувати пошкоджений суглоб.

Фіксування ноги за допомогою гіпсових або ортопедичних конструкцій допомагає зафіксувати ноги в розведеному положенні до моменту повноцінного наростання хрящової тканини на кульшової западини і стабілізації суглоба. Вони застосовуються протягом тривалого часу. Подібна конструкція встановлюється та регулюється тільки лікарем.

Для лікування вродженого вивиху стегна у дітей застосовуються фізіотерапевтичні процедури, зокрема, такі як:

  • аплікації з озокериту;
  • електрофорез;
  • УФО.

Фізіотерапевтичні методики застосовуються для комплексного лікування. При відсутності результативності проведеної терапії протягом 1-5 років можуть призначити закрите вправлення вивихів. Після проведення процедури накладається спеціальна гіпсова конструкція на строк до 6 місяців. При цьому ноги дитини закріплюють у розведеному положенні. Після видалення конструкції потрібно курс реабілітації.

Операція вродженого вивиху стегна призначається у разі, коли консервативні методики не принесли позитивного результату. Хірургічне втручання проводиться у віці 2-3 років. Спосіб проведення операції підбирається лікарем з урахуванням анатомічних особливостей суглоба.

Консервативне лікування

Вроджений вивих стегна у новонароджених потрібно лікувати негайно після постановки точного діагнозу. Немовлятам до 3 місяців лікарі рекомендують в якості терапії застосовувати метод широкого сповивання. Ноги у дитини повинні бути в розведеному положенні. Щоб надійно зафіксувати стегна за допомогою сповивання, потрібно скласти пелюшку в 4 шари, щоб вона могла утримувати стегна дитини в правильному положенні.

Малюк повинен мати повну свободу рухів, інакше він почне вередувати, тим самим висловлюючи своє невдоволення. Дуже туге сповивання провокує порушення кровообігу. Щоб консервативне лікування було успішним, потрібно дотримуватися певних правил, а саме:

  • стопи малюка повинні бути поза матраца;
  • починаючи з 6 місяців потрібно вчити дитину сидіти з розведеними ніжками;
  • потрібно правильно тримати його на руках, щоб дитина ніжками охоплював тулуб дорослого.

Щоб усунути вроджений вивих, застосовуються різні ортопедичні пристосування. Для немовлят і дітей до 3 місяців застосовуються стремена Павлика. Вони являє собою 2 бандажа для гомілкостопів, сполучених між собою ремінцями.

Для лікування дитини старше 3 місяців лікарі призначають шини Віленського. Дитині у віці 6 місяців надягають для корекції шини Волкова. Подібне ортопедичний пристрій складається з 2 пластикових пластин. Вони прикріплюються до стегон за допомогою шнура.

Складовою частиною консервативної терапії є масаж, однак виконувати його повинен тільки кваліфікований фахівець. Тривалість лікування здебільшого становить 2 місяці за умови виконання щоденних процедур. Також потрібно проведення лікувальної фізкультури. Процедури обов’язково треба повторювати щодня по 3-4 рази.

Хірургічне втручання

У разі, якщо консервативні методики не принесли потрібного результату, лікар може призначити проведення операції. Хірургічні методи, які застосовуються для лікування вроджених вивихів, поділяються на 3 групи, а саме:

  • радикальні;
  • коригувальні;
  • паліативні.

До радикальних відносяться всі методики відкритого усунення вродженого вивиху. Коригувальні операції мають на увазі під собою те, що при проведенні хірургічного втручання усуваються відхилення від норми, проводиться подовження кінцівки. Вони проводяться окремо або в поєднанні з радикальними.

Паліативні операції мають на увазі під собою застосування спеціальних конструкцій. Вони можуть поєднуватися з іншими методиками терапії. Метод операції підбирається окремо для кожної дитини в залежності від анатомічних особливостей.

Варто відзначити, що можуть виникнути ускладнення. До них відноситься процес нагноєння в ділянці накладання швів. Інфекція може зачіпати поряд розташовані тканини. В ході проведення операції малюк втрачає багато крові, а також його організм може погано відреагувати на введення наркозу.

У деяких дітей через деякий час починає розвиватися остеомієліт, а також це може привести до пневмонії або гнійного отиту.

Реабілітація

Дуже важливе значення має процес реабілітації. Лікувальна гімнастика застосовується не тільки для нормалізації і відновлення рухових навичок. Вона дозволяє повернути правильну форму ураженого суглоба. За допомогою спеціальних вправ зміцнюються м’язи, а також виправляється аномальне положення суглобів.

Малюка потрібно покласти на спину, а потім відводити випрямлені ніжки в сторони. Потрібно зробити таких 5-6 рухів. Трохи потягнути ногу малюка на себе, притримуючи її плечі. Зміцнити м’язи новонародженого допоможуть кругові рухи ніжками. Під час виконання гімнастики дитина повинна лежати на спині. По черзі потрібно згинати ніжки дитини, намагаючись, щоб коліна торкалися тулуба.

Можливі ускладнення і прогноз

Якщо вчасно не провести лікування вродженого вивиху, то можна зіткнутися з досить неприємними наслідками. Вони можуть проявити себе в дитячому та дорослому віці. Діти з подібним порушенням починають набагато пізніше ходити.

Односторонній вивих стегна часто проявляється кульгавістю на уражену кінцівку. Так як відбувається постійний нахил тулуба тільки на одну сторону, у дитини розвивається сколіоз. Це досить серйозна хвороба, яка характеризується викривленням хребта.

В результаті протікання патології спостерігається витончення і деформація суглоба з-за постійного тертя. У людей старше 25 років можливий розвиток коксартрозу. Через порушення живлення кісткової тканини при тривалому тиску на суглоб відбуваються дистрофічні зміни в області голівки стегнової кістки.

Якщо вчасно не вилікувати вивих, то він поступово призводить до деформації кісткових тканин і подальшому зміщенню положення голівки стегна. Такі наслідки лікуються виключно хірургічним шляхом. Під час операції хірург проводить заміну головки суглоба на спеціальний металевий протез.

Якщо вийшло провести комплексне лікування і усунути патологію в дитячому віці, то прогноз на повне одужання сприятливий. Однак дуже багато людей живуть з подібною проблемою і навіть не підозрюють про наявність проблем зі своїм здоров’ям. Хвороба дуже часто протікає приховано і не проявляється навіть при значних фізичних навантаженнях.

Проведення профілактичних заходів

Профілактика вродженого вивиху стегна виконується в кілька етапів. Допологова і родова профілактика передбачає дотримання майбутньою матір’ю таких правил, як:

  • своєчасне проведення оглядів у гінеколога, а також виконання всіх його приписів;
  • утримання від тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;
  • дотримання здорового способу життя;
  • правильне харчування;
  • своєчасне звернення до лікаря при наявності набряків або високого тиску;
  • правильна поведінка при розродженні.

Під час вагітності обов’язково потрібно проходити УЗД діагностику, щоб своєчасно визначити розвиток патологій. Також необхідно дотримуватися певних правил у відношенні дитини. Потрібно виключити його сповивання з рівними ногами, так як це може привести до виникнення проблеми, адже це положення дитини неприродне. Обов’язково потрібно виконання масажу, який включає вправи на розведення ніг малюка.

Починаючи з двомісячного віку, рекомендується носіння дитини в спеціальних пристосуваннях з розведеними ногами. При наявності генетичної схильності вимагається проходження УЗД і нагляд у лікаря-ортопеда. Лише суворе виконання всіх правил і вимог дозволить запобігти розвитку хвороби і проблем в майбутньому.

Вроджений вивих стегна (МКБ-10 – Q65) вважається дуже складним порушенням нормального розвитку кульшового суглоба, яке обов’язково потрібно лікувати негайно після виявлення проблеми, щоб запобігти розвитку ускладнення.