Вроджений вивих стегна: причини, симптоми, діагностика і лікування

Проведення лікування

Лікування вродженого вивиху стегна потрібно починати відразу ж після проведення діагностики. Терапія проводиться консервативними та оперативними методами. Якщо хвороба не була виявлена в ранньому дитячому віці, то в подальшому вона лише посилюється, а також розвиваються різного роду ускладнення, які вимагають термінового хірургічного втручання.

Вроджений вивих стегна (МКБ-10 – Q65) відноситься до складних патологій, тому, найбільш сприятливим періодом для лікування консервативними методами вважається вік дитини до 3 місяців. Проте варто відзначити, що і в більш старшому віці такі методики можуть дати досить непоганий результат.

При вродженому вивиху стегна консервативне лікування виконується кількома способами або їх поєднанням. До обов’язкових процедур відноситься лікувальний масаж. Він допомагає зміцнити м’язи, стабілізувати пошкоджений суглоб.

Фіксування ноги за допомогою гіпсових або ортопедичних конструкцій допомагає зафіксувати ноги в розведеному положенні до моменту повноцінного наростання хрящової тканини на кульшової западини і стабілізації суглоба. Вони застосовуються протягом тривалого часу. Подібна конструкція встановлюється та регулюється тільки лікарем.

Для лікування вродженого вивиху стегна у дітей застосовуються фізіотерапевтичні процедури, зокрема, такі як:

  • аплікації з озокериту;
  • електрофорез;
  • УФО.

Фізіотерапевтичні методики застосовуються для комплексного лікування. При відсутності результативності проведеної терапії протягом 1-5 років можуть призначити закрите вправлення вивихів. Після проведення процедури накладається спеціальна гіпсова конструкція на строк до 6 місяців. При цьому ноги дитини закріплюють у розведеному положенні. Після видалення конструкції потрібно курс реабілітації.

Операція вродженого вивиху стегна призначається у разі, коли консервативні методики не принесли позитивного результату. Хірургічне втручання проводиться у віці 2-3 років. Спосіб проведення операції підбирається лікарем з урахуванням анатомічних особливостей суглоба.