Джерела російського виборчого права
Розібравшись з основними видами виборчих систем в РФ, слід приділити увагу законодавчій базі, завдяки якій і функціонує вся розглянута структура.
Основним нормативним джерелом виборчої галузі права є, звичайно ж, Конституція РФ. Про її статті 32, яка регламентує виборчий процес в Російській державі, як вже було сказано вище.
У статті 15 головного закону країни йдеться про пріоритет міжнародних норм над вітчизняними положеннями. Тут дається відсилання на необхідність дотримання міжнародних договорів. У сфері виборчого права це, наприклад, Міжнародний пакт про політичні громадянські права 1966 року. Тут же слід виділити рішення Суду з прав людини, конвенції ООН та багато іншого.
У вітчизняній системі джерел, крім російської Конституції, слід виділити ФЗ “Про основні гарантії виборчих прав”, ФЗ “ПРО президентські вибори”, ФЗ “ПРО вибори в Держдуму” і ряд інших нормативних актів.
Федеральна виборча система
Вибори депутатів у нижню палату парламенту, Державну думу, є відмінним прикладом роботи федерального виборчого права і виборчої системи в РФ. Історично склалося, що саме вибори до представницького органу значною мірою визначали напрямки розвитку всієї системи російського виборчого законодавства.
Другим важливим елементом в рамках роботи центральної виборчої системи є вибори російського глави держави – президента. Ця посадова особа призначається кожні шість років шляхом прямого виявлення громадянської волі.
Обидва явища регламентуються відповідною нормативною базою. По-перше, це Конституція РФ, якій визначаються основні напрями вітчизняної виборчої системи. По-друге, це федеральні закони “Про вибори президента” і “Про вибори депутатів Держдуми”.
