Вентильований фасад: технологія монтажу і матеріали

В межах міста сьогодні рідко можна зустріти однотипні хрущовки. Їх час давно минув. Вони все ще видніються то там, то тут у віддалених від центру районах. Сучасні будівлі прийшли їм на зміну. Вони будуються в різних архітектурних стилях, але схожі в одному – на стінах встановлюються системи вентильованих фасадів.

Ця технологія відома не так давно, але за час свого існування вона встигла завоювати популярність. Це обумовлене безліччю чинників, одним з них є те, що за допомогою даної методики навіть старий і ветхий будинок можна зробити зовні привабливим.

Переваги вентильованих фасадів на цьому не закінчуються. Основним їх перевагою є здатність теплоізолювати. Вона забезпечується не тільки шаром утеплювача, але і повітряним прошарком. Вона розташовується між облицюванням і несучою стіною. Але, наприклад, перфоровані панелі не передбачають необхідності створення такої прошарку. Вони самі покриті безліччю отворів. Технологія буде супроводжуватися лише встановленням додаткового захисту теплоізоляції.

Основні вузли

Перед тим як приступити до робіт, ви повинні розглянути основні вузли вентильованого фасаду. Серед них слід виділити:

кронштейни;
направляючі;
утеплювач;
вітрозахист;
облицювальний матеріал.

Додатково можна виділити вузол кріплення, який може бути прихованим або видимим. Ближче до поверхні виконується приховане кріплення, тоді як на значної висоті – тільки видиме. Це дозволяє знизити вартість монтажу.

Кріплення вентильованого фасаду передбачає встановлення теплоізоляції. Для забезпечення необхідного режиму необхідно продумати систему кріплення. Якщо точок фіксації буде багато, то це збільшить металоємність конструкції і призведе до виникнення містків холоду, сприяють тепловтрат. Вони погіршують роботу всієї системи.

Технологія монтажу

Технологія монтажу вентильованого фасаду передбачає дотримання декількох етапів. На першому стіни готуються до теплоізоляції. Далі фасад розмічається, а на його поверхні зміцнюються кронштейни. Далі йдуть роботи по установці тепло – і вітрозахисту. Робочим належить встановити вертикальні направляючі, а вже після можна приступати до формування декоративного шару, який може передбачати використання таких виробів:

металевих касет;
керамогранітних плит;
сайдинга.

Підготовка до теплоізоляції

Якщо при облагороджуванні свого будинку ви вирішили скористатися технологією вентильованого фасаду, то повинні для початку підготувати стіни до теплоізоляції. Слід здійснити тестування анкерного дюбеля, з допомогою якого конструкція буде кріпитися до поверхні. Якщо елемент фіксується якісно і добре утримується в стіні, то зможе витримати конструкцію фасаду.

Далі несучі стіни будинку перевіряються. Вони повинні володіти достатньою несучою здатністю. При необхідності проводиться геодезична зйомка, щоб дізнатися розмір будинку. Ці дані дозволяють розробляти проект по монтажу і теплоізоляції. А от коли ви приступите до утеплення, то повинні будете знати, що плити встановлюються впритул. Їх кріплення здійснюється в шаховому порядку. Між елементами не повинно бути суцільних сполук. Використовувати в процесі необхідно тарілчасті дюбелі. Їх кількість буде визначатися рекомендаціями виробника матеріалу.

Установка несучої конструкції

Технологія вентильованого фасаду на наступному етапі передбачає роботу над несучою конструкцією. Розмір кронштейна буде визначатися з урахуванням параметрів утеплювача і види облицювальних панелей. На необхідне число на квадратний метр впливають декілька факторів, серед них слід виділити:

вітрове навантаження;
максимальну можливу навантаження;
масу панелей для облицювання.

Розмір направляючої

Вибираючи фасадну напрямну, ви повинні будете визначити її розмір. Цей параметр залежить від поверховості будівлі, виду, розміру і кількості переходів. У деформаційних стиках кронштейни перебувати не повинні. Під час установки напрямних слід дотримуватися розмір, який не повинен перевищувати висоту одного поверху. Найменша ширина зазору між напрямними становить 9 мм. Між елементами дистанція по горизонталі повинна бути кратною довжині облицювального матеріалу.

Проведення розмітки і кріплення кронштейнів. Установка вітро – і теплозахисту

Використовуючи технологію вентильованого фасаду, ви повинні здійснити розмітку. Застосовувати в процесі цього необхідно:

рулетки;
мірні рейки;
теодоліт;
прицільний шнур;
лазер.

Відстань по горизонталі між осями має дорівнювати ширині матеріалу для облицювання. Розмітка проводиться знизу вгору. Перед установкою кронштейнів необхідно зробити отвори. Для їхнього виконання використовується свердло, розмір якого відповідає анкерного дюбелю і увазі підстави.

Якщо мова йде про несучої стіни з полегшеного бетону, то в ній отвір виконується з допомогою обраного вами інструменту, крім перфоратора з ударним режимом. Це стосується і пустотелому цеглі. Коли в цегляній стіні з фасонного матеріалу свердляться отвори, їх не слід розташовувати на сусідніх виробах. Розмір повинен бути більше параметрів дюбеля на 1 див.

Для установки кронштейнів тарілчасті шайбу необхідно надіти на саморіз дюбеля. В отвір кронштейна встановлюється прокладка теплоізоляції і пластмасовий дюбель. Всю конструкцію необхідно помістити в отвір і зафіксувати.

Кронштейн для фасаду володіє кількома частинами, серед них слід виділити основний несучий елемент, а також відповідний вузол. За рахунок нього регулюється довжина. Число утеплювальних плит буде залежати від розмірів стіни. Кріплення цього матеріалу здійснюється тарілчастими дюбелями.

Технологія вентильованого фасаду передбачає ще й установку вітрозахисту. Її полотна повинні розташовуватися з нахлестом в 10 див. Кріплення матеріалу здійснюється із зовнішнього боку утеплювача тарілчастими дюбелями. Нахлест герметично фіксується з допомогою сполучної ущільнювальної стрічки. В іншому випадку ви не виключите проходження пара, що негативно позначиться на теплоізоляції.

Кріплення напрямних на кронштейні

Коли кронштейни встановлені по розмітці, можна переходити до установки напрямних. Вони будуть підставою несучої конструкції. Кріплення слід здійснювати до рухомої частини заклепками або саморізами. Від горизонтальних граней необхідно відступити 20 мм, а вертикальних – 15 мм. Коли положення направляючих на фасаді вирівняне, кронштейни фіксуються в області рухомого елемента саморізами або заклепками.

Додатково про особливості технологічного процесу

При підготовці фасаду до монтажу вентильованої системи ступінь рівності поверхні не приймається до уваги. Але на стіні не повинно бути виступаючих елементів і пошкоджених ділянок. Краще обробити основу грунтовкою. Перед монтажем кронштейнів їх покривають проти корозії. Альтернативним рішенням виступає використання оцинкованих елементів.

Між стіною і кронштейном слід розташувати паронітові прокладки. Мінімальна відстань від краю стіни при встановленні анкерних дюбелів складає 100 мм. Система вентильованого фасаду обов’язково повинна передбачати наявність гідроізоляції. Вона буде захищати утеплювач. Якщо останній є гнучким, то додатково необхідно укласти мембрану.

Утеплювач краще вибирати в плитах, які будуть розташовуватися між направляючими профілями, щоб не залишилося зазорів. Фіксація здійснюється в залежності від виду матеріалу. Для вати підходять дюбелі-парасольки, витрата яких складе 5 штук на один лист.

Система вентильованого фасаду може мати два шари теплоізоляції. Другий при цьому укладається з деяким зміщенням. Перший лист кріпиться двома дюбелями-парасольками, а другий – п’ятьма. Якщо ви вирішили задіяти матеріали різної щільності, то їх слід встановлювати в порядку зменшення теплопередачі.

У ролі паробар’єра може виступити звичайна плівка. Більш ефективним аналогом є дифузійна мембрана. Її встановлюють горизонтально. Ширину перехлеста можна збільшити до 150 мм. Місце стику фіксується будівельним степлером. Важливо орієнтуватися на сторони матеріалу. Якщо звернути плівку не тією стороною, вона не буде виконувати свої функції. Шари притискаються профілем з металу або бруском, щоб забезпечити захист від вітрової навантаження.

Використовуються для облицювання матеріали

Технологія монтажу вентильованого фасаду може передбачати застосування одного з безлічі матеріалів для облицювання. В якості гарного прикладу виступають металеві касети. Їх монтаж здійснюється за допомогою замкового з’єднання або без нього.

Для початку необхідно монтувати стартові планки саморізами або заклепками. Просуватися необхідно зліва направо. Перед тим як встановити касету, на місце кріплення приклеюється двостороння стрічка. Касети встановлюються на вертикальні напрямні. Кожна наступна буде кріпитися до замку. Якщо мова йде про касетах без замка, то їх монтаж здійснюється саморізами.

Використання керамогранітних плит і сайдинга

Досить часто сьогодні здійснюється монтаж вентильованих фасадів з керамограніта. Технологія в цьому випадку виглядає так само, як і у випадку з касетами. Починати кріплення слід з монтажу стартових клямерів на напрямні. Їх встановлюють по горизонтальній лінії. Зверху фіксується керамогранітна плитка. Між елементами слід залишати зазори.

Якщо ж ви вирішили використовувати сайдинг, то між собою вироби фіксуються спеціальним замком і саморізами. Починати необхідно з горизонтального рівня. Розкрій облицювання проводиться:

ножицями по металу;
ножівкою;
електричної пилкою з твердосплавними зубами.

Для того щоб виключити кромочную корозію облицювання, місця ушкоджень і сколів, а також зрізів необхідно пофарбувати.

Використання композитних панелей

Вентильовані фасади з композитних панелей сьогодні дуже поширені. Облаштування такої системи передбачає встановлення каркасної обрешітки. В якості опорних профілів можна використовувати елементи таких типів:

L-подібний;
П-подібний;
T-образний.

Ці елементи кріпляться до кронштейнів алюмінієвими заклепочными метизами. Після цього здійснюється згладжування площині за допомогою виставлення рівня на крайових профілях. В якості теплової ізоляції для фасаду з композитних панелей виступають мінеральні вати або пінополістирол. Установка утеплювача здійснюється до фіксації опорних профілів. Матеріал розташовується на кронштейнах каркаса.

Якщо ви вирішили використовувати пінополістирол або піноплекс, то фасадні касети додатково фіксуються клеєм, який наноситься в п’яти різних ділянках виробу. На теплоізоляцію встановлюється вітрової бар’єр. Далі можна приступати до роботи з фасадними касетами.

Вентильовані фасади з композитних панелей передбачають наявність санчат, які виконують роль розпірок і забезпечують можливість монтажу облицювання. Ці елементи поставляються в комплекті з панелями. Їх встановлюють на направляючі і фіксують в саму касету.

Всі частини конструкції фіксуються заклепочными метизами, сюди слід віднести касети фасадні панелі. Кріплення здійснюється в тих місцях, де перетинаються шпунт і напрямні. Між панелями слід забезпечити відстань в 10 мм.

Вартість фасаду

Монтаж вентильованих фасадів з керамограніта здійснюється фахівцями за ціною в 1 350 руб. за м2. Самі керамогранітні плити обійдуться вам в 500 руб. за м2. Віконні укоси, парапети, а також відливи коштують 300 руб. за м2. Підсистема, у тому числі кріпильні елементи, обходяться в 530 руб. за м2.

Вентильований фасад будинку може передбачати використання фіброцементних плит. В даному випадку монтажні роботи коштують стільки ж, а от сам матеріал володіє іншою ціною. Він обходиться дорожче. За квадратний метр облицювання доведеться заплатити 660 руб. Відливи, укоси і парапети коштують так само, а от підсистема обходиться в 580 руб. за квадратний метр.

Вентильований фасад, ціна за м2 якого становить 1 350 руб., може передбачати використання профлиста. Матеріал обходиться в 250 руб. за квадратний метр. Його товщина становить 0,55 мм В комплекті з кріпленням утеплювач товщиною до 50 мм обходиться в 280 руб. за м2.

Ціна за м2 вентильованого фасаду буде вище, якщо ви виберете в якості облицювання композитні панелі. Фахівці беруть за їх установку 1 450 руб. за м2. Купуючи касети, ви повинні будете заплатити 900 руб. за м2. Для того щоб дізнатися кінцеву вартість проведення робіт, необхідно зробити розрахунок вентильованого фасаду. Для цього слід визначити площу оброблюваних стін, а після цього помножити на ціну монтажних робіт за квадратний метр.

Висновок

Для облаштування вентильованого фасаду в якості облицювання ви можете використовувати один з безлічі матеріалів. Однак керамограніт є найбільш вдалим рішенням, адже володіє унікальними характеристиками і дозволяє досягти кількох цілей.

Будівля знаходить додатковий захист. Термін його експлуатації продовжується. Витрати на ремонт і підтримку стін у справному стані знижуються. Навіть старій споруді ви можете надати сучасний стильний вигляд. Похибка монтажу необхідно понизити до допустимих меж.