Історія багатьох країн містить у собі сторінки, зазначені диктатурою. Це такі періоди, коли практично всі сфери суспільного, державного і особистого життя перебували під контролем органів влади. Подібна система незмінно породжують у керівників країни невтомну спрагу влади, задоволення амбіцій при приниженні людей і байдужість до їх страждань. Все це призводило до виникнення культу особи. Історія вважає таких керівників диктаторами. З переліком найбільш жорстоких з них можна ознайомитися в цій статті.
Визначення поняття
Що таке «великий диктатор»? Друге слово в цьому словосполученні латинською мовою звучить як dictator. Воно вказує на людину, яка при управлінні державою користується необмеженою владою. Відбувається це, як правило, у разі наявності виняткових політичних умов.
У переносному значенні під диктатором розуміється авторитарний, жорсткий керівник. Однак не завжди це поняття служить ім’ям прозивним. Нерідко великі диктатори – це люди, які не побоялися взяти на себе відповідальність за все, що відбувається в країні на момент їх правління, а також у майбутньому.
Тому, хто цікавиться цією темою, рекомендується прочитати нову книгу Ігоря Мусского, відкрив перед читачами яскраву палітру портретів видатних правителів світової історії. Ця праця, який носить назву «100 великих диктаторів», знайомить читача з Цезарем і Калитулой, Чингісханом і Нероном, Робесп’єром і Іваном Грозним, Гітлером, Сталіним, Каддафі і багатьма іншими людьми, які, поряд з великими досягненнями і перемогами, залишили після себе і кривавий слід.
Аттіла
Цей правитель, який стояв на чолі гунів з 434 р. до 453 р., починає наш список великих диктаторів світової історії. Аттіла був лідером імперії, протиравшейся між річками Урал і Рейн, а також від Дунаю до Балтійського моря.
Сторінки історії пам’ятають його як видатного лиходія. Народи, що населяли землі Західної Європи, бачили в ньому втілення жадібності і жорстокості.
У роки свого правління Аттіла двічі перетинав води Дунаю для того, щоб розграбувати Балкани. Проте йому так і не вдалося завоювати Константинополь. Невдачею закінчилися і спроби підпорядкувати собі Францію (римську Галлію). Для цього він у 451 р. перетнув Рейн, дійшов до Орлеана, але там, на рівнинах Каталонії, виявився переможеним у великому бою.
Вже після цього Аттіла направив свої війська на Італію, розграбувавши її північні області. Але Рим він взяти так і не зміг.
Помер диктатор у свою першу шлюбну ніч, захлинувшись з-за відкрився у нього носового кровотечі.
Чингісхан
Цей засновник Монгольської імперії продовжує наш список великих диктаторів світу. Народився він після повернення свого батька Есугей-батора з військового походу, в якому йому вдалося полонити Темучина – знаменитого татарського богатиря. У його честь і було названо Чингісхан.
Існує легенда, згідно якої при появі на світ майбутній завойовник стискав у кулачку згусток крові. Це було пророкуванням його варварського і нещадного характеру.
До влади Чингісхан прийшов завдяки тому, що зміг об’єднати багато з кочових племен, що проживали на північному сході Азії. Таким чином і виникла Монгольська імперія. Після її заснування Чингісхан почав втручатися в чужі землі, завоювавши велику частину Євразії.
Походи, які проходили під проводом цього одного з найбільш великих диктаторів, завжди супроводжувалися спустошенням сіл, загибеллю народів, вандалізмом і насильством. Щоб якомога довше протриматися при владі, правитель Монгольської імперії створив стан дарханов, що володіли особливими привілеями. Представники цієї касти були повністю звільнені від податків і яких-небудь обмежень, а також мали право не ділитися своєю здобиччю. Крім цього, дарханам прощалися вчинені ними десять проступків.
Юлій Цезар
За всю історію список диктаторів постійно поповнювався. Але особливе місце в ньому завжди займав Гай Юлій Цезар. Це перший державний діяч Стародавнього Риму і перший полководець, який прагнув зробити все можливе для забезпечення верховенства Риму в Європі. Керована ним армія завоювала Галію (держава, що знаходиться на півдні нинішньої Франції і на північних землях сучасної Італії), а також початок вторгнення на Британські острови. Цезар здобув безліч перемог і в боях, які відбувалися під час громадянської війни. Він сам проголосив себе диктатором, почавши проведення реформ в римському суспільстві.
Юлій безмежно правил у державі, не звертаючи уваги на виборні магістрати, Народні збори та сенат. У своїй сильної одноосібної влади він спирався на політичних прихильників і на вірні регіони. Проте його прагнення бути довічним диктатором Стародавнього Риму призвело до конфлікту з незадоволеними супротивниками. Їх змову завершився вбивством Юлія.
Влад Цепеш
Ця людина є одним з найвідоміших диктаторів світу. З 1456 р. по 1462 р. він був воєводою Балахии. Влада Цепеша, який помер п’ять століть тому, ховали з почестями. Багато хто називав його благородним, чесним і справедливим правителем. Люди плакали, розуміючи, що життя Влада Цепеша була віддана для того, щоб захистити їх.
Цей правитель будував монастирі та церкви, був засновником столиці Румунії – міста Бухареста, а також врятував Європу від навали турків. Воєвода Балахии все своє життя захищав православну віру, але помер при цьому католиком.
Незважаючи на такі благочестиві вчинки, в історію він увійшов під прізвиськом «Дракула». Означає воно «сажающий на кіл».
Влад Цепеш, що увійшов до списку найбільш відомих диктаторів, відомий жорстокими стратами ворогів, яких він садив на кол. Цей тиран Середньовіччя дуже любив здійснювати трапези серед своїх численних жертв, а також пив їхню кров. Цепеш здирав шкіру з живих людей, проколював їм животи, прибивав до їх головах шапки цвяхами. Ім’я цього князя Тьми, найкривавішого нелюда, в перекладі з румунської означає «син Диявола». Сьогодні його образ відтворений у кінематографі, і ми його знаємо як Дракулу.
Цілком можливо, що з часом розповіді про цього правителя маленької країни могли б і стихнути. Проте після його смерті в Румунії побував російський посол Федір Куріцин. До нього дійшли розповіді про діяння князя, і після повернення на батьківщину посол написав книгу «Сказання про Дракулу». У Росії вона була під забороною з-за того, що Куріцин явно захоплювався вчинками Влада Цепеша. Тим не менш одного разу сказання потрапило до малолітньому Іванові Грозному. Книга стала для молодого царя посібником, що вказує на те, як йому керувати державою.
Іван Грозний
Імена і прізвища великих диктаторів зустрічаються і в російській історії. Серед них – Іван Грозний, який був першим царем нашої держави. Сучасникам він був знайомий як Іван Мучитель.
Вже з дитинства Іван розумів, що влада повинна бути по-справжньому загрозливою. І тільки тоді серед людей буде жити страх. Адже ніхто не зможе знати про своє майбутнє. Так, сьогодні він буде перебувати у Государя милості, а завтра – в опалі. Подібний підхід дозволить влади домогтися цього покори.
У пориві гніву Іван Грозний стратив Федора Воронцова, який був його найкращим другом дитинства. І навіть незважаючи на свою ненависть до бояр, він жорстоко покарав жителів Пскова, які прийшли до нього скаржитися на обібравши до нитки Турунтая-Пронського. Ще будучи молодим, цар «грався» з натовпом товаришів по чарці, давив городян, які потрапили під копита їхніх коней.
І вся подальша внутрішня політика Івана Грозного незмінно супроводжувалося стратами і розправами. Їм була введена опричнина, яку можна було назвати державним терором і насильницьким відторгненням приватного майна у громадян.
Російський цар Іван Грозний знаходиться в списках самих кривавих диктаторів. І це незважаючи на те, що різними історичними джерелами представлені розрізнені відомості, що говорять про складну натурі правителя. З одного боку його характеризують як розумного і набожної людини, а з іншого – як людини, схильного до спалахів нестабільності психіки. Він любив садити людей на кількість і спалювати їх. За наказом Івана Грозного солдати збудували навколо міста стіни, які не дозволяли людям втекти. Щодня від 500 до 1000 осіб піддавалися тортурам прямо на очах царя. Історія пам’ятає цього диктатора і за його параноїдальну підозрілість і жорстоке переслідування дворянства. У пориві гніву він навіть вбив свого рідного сина.
Помер Іван Грозний у березні 1584 р. І досі дослідники достовірно не визначили, чи був його відхід з життя насильницьким або його підкосила хвороба.
Сталін
Йосип Джугашвілі родом з невеликого грузинського містечка Горі. Історії відомий той факт, що прадід Сталіна на початку 19 ст. був одним з учасників заколоту, піднятого проти росіян. Для того щоб уникнути покарання, він біг, оселившись в селі.
Історія знає Сталіна як незмінного керівника радянської держави і Комуністичної партії в період з 1924 по 1953 рр. На чолі з ним СРСР переміг у війні з німецьким фашизмом.
Головною формою управління суспільством і державою для Сталіна було проведення масових репресій. Вироки «ворогам народу» керівник держави виносив особисто. Внизу численних сторінок червоним олівцем він ставив резолюцію «Всіх розстріляти», а навпроти деяких прізвищ писав: «Бийте». Бували дні, коли Сталін відправляв на кару понад 3 тис. людей.
Існують відомості, що протягом 1930-1953 рр .. тільки з політичних мотивів арешти торкнулися приблизно 3,8 млн осіб. Розстріляно з них було до 786 тис.
У квітні 1935 р. Сталіним був прийнятий жахливий наказ, згідно з яким нарівні з дорослими заарештовувати НКВС мало право дітей від 12 років. Їх також могли піддати різним покаранням, включаючи розстріл. Для отримання зізнавальних показань до всіх людей застосовувалися тортури.
У часи правління Йосипа Джугашвілі через ГУЛАГ минуло понад 20 млн жителів країни. Практично 6 млн депортували на спецпоселення. 1937-1938 рр. були роками найбільш масштабних репресій, що носять назву «Великий терор». В цей же час чистки торкнулися і армії. Перед самим початком війни з фашизмом було знищено більшість начальницького і начальницького складу РСЧФ та РСЧА.
5.03.1953 р. Сталін помер. Причиною його смерті стало крововилив у мозок. Дослідники вважають, що соратники вождя не поспішали викликати лікарів, чим сприяли кончину великого диктатора.
Гітлер
Зрозуміло, цей засновник нацизму є значною фігурою у світовій історії, входячи в список великих і при цьому найкривавіших диктаторів. За допомогою завойовницьких воєн він намагався, на щастя, безуспішно, стати засновником всесвітнього рейху.
Війни завжди вважають кривавими заходами. Однак від Олександра до Наполеона історія не відносить великих завойовників до злочинцям. Гітлера ж таким називають. Адже саме за його наказом було знищено велику кількість нешкідливих людей. Причому зроблено це було не заради досягнення якоїсь політичної або військової мети.
Усі злочини скоювалися заради особистого задоволення фюрера. У цьому відношенні Гітлера можна поставити в один ряд з великими завойовниками, а з серійними вбивцями жінок і дітей. Різниця між ним і кримінальними злочинцями криється тільки в індустріальних размахах знищення людей. Їх безжальна машина нацизму вбивала навіть не сотнями, а мільйонами.
30.04.1945 р. Гітлером було вчинено самогубство. Він розкусив капсулу ціаніду і одночасно вистрілив у себе.
Фільм Чарлі Чапліна
У 1940 р. на екрани кінотеатрів вийшла кінострічка «Великий диктатор». Чарлі Чаплін був її продюсером, режисером, автором сценарію, а також знімався в головній ролі.
Ідея цього фільму сформувалася завдяки подібності «волоцюги» і Гітлера. Насамперед воно виникало з-за усов. Однак свій фільм «Великий диктатор» Чарлі Чаплін задумав ще за деякого подібності між ним і Гітлером. Так, обидва вони народилися в 1889 р., у квітні місяці. Чарлі був старше Адольфа всього на 4 дні. Обидва виросли в бідності. Крім цього, у своєму фільмі «Великий диктатор» Чаплін хотів розкритикувати нацизм, який переслідував євреїв в Європі. В кінці стрічки її головний герой виголошує промову, написану під враженням від тих подій, які в ті роки відбувалися в Європі.
Вже згодом у своїй автобіографії Чаплін зізнався, що якби він достеменно знав про ті жахіття, які довелося пережити народам, то вже не зміг би сміятися над нацизмом, як зробив це в 1940 р.
Іди Амін
Цей президент Уганди, який займав свій пост з 1971 р. по 1979 р., входить в список сучасних диктаторів. Ще в 1946 р. Амін вступив в колоніальний британський полк, дослужившись до генерал-майора. Перш ніж захопить владу, він був Командувачем угандійський армії. У січні 1971 р. їм був очолений військовий переворот. В результаті Іди Амін став главою держави.
Роки правління диктатора характеризувалися порушенням прав людини, етнічними переслідуваннями, політичними репресіями, вигнанням з країни індійців і позасудовими вбивствами.
За приблизними оцінками, у період правління Аміна Іди було знищено від 80 тис. до 500 тис. чоловік. При цьому диктатор ненавидів європейців, вважаючи, що африканці повинні були керувати ними, а не навпаки. До самої своєї смерті, яка сталася 20.07.2003 р., диктатор був переконаний, що країна потребувала в ньому, не відчуваючи при цьому каяття у своїх злочинах.
Літературний слід
Історії відомо сім великих диктаторів, які писали книги. Серед них:
- Адольф Гітлер. Книга «Майн кампф» («Моя боротьба») викладає деякі деталі біографії фюрера з одночасним описом їм ідей націонал-соціалістичного спрямування.
- Беніто Муссоліні. Це диктатор, який очолив італійську фашистську партію, захоплювався белетристикою. Його перша робота в журналістиці, присвячена Ніцше, була опублікована в 1908 р.
- Сталін. Правителем радянської держави було написано зібрання творів, в якому він викладав свої ідеї, що стосуються колективізації, індустріалізації країни і її подальшого розвитку.
- Франка. Цей іспанський диктатор написав ряд статей, що викривають масонство, а також книги про свою службу в іспанському легіоні і сімейне белетристику.
- Мао Цзедун. Цим політичним і державним діячем Китаю було видано багато праць, в яких розглядалися ідеї маоїзму.
- Кім Ір Сен. Засновник Північної Кореї в своїх книгах розповів світу про ідеї сонгун і чучхе, покликаних вирішити проблеми народної революції в країні.
- Саддам Хусейн. Перебуваючи у в’язниці, цей диктатор писав романи, які згодом були видані японцями.
