Афіняни і крітяни
Повертаючись до історії з Лабіринтом Мінотавра, ми приходимо до самого давнього періоду грецької цивілізації, який також часто називають крітським. Це час протистояння Криту і Афін в особі їх володарів Міноса і Егея. Історія зведення лабіринту на острові Крит для страшного чудовиська – напівлюдини, напівбика – сина Міноса, вимагає собі на поживу людських жертв. Ці тіла в якості данини Міноса повинен був виплачувати афінський цар Егей. Для самого Егея історія із звільненням від страшної і ганебної данини закінчилася трагічно. Нагадаю, він скинув зі скелі в море, дізнавшись, що вітрило на який повертався кораблі залишився чорним. Це означало, що дивом набутий син його Тесей загинув в Лабіринті. В честь Егея море стали називати Егейським.
Трагічною була і доля творця Лабіринт Дедала – уродженця Афін, покинув батьківщину через переслідування з приводу випадкової загибелі його талановитого племінника, у вбивстві якого звинуватили Дедала. Під час втечі з Криту його взяв під свою опіку Мінос. У період перебування у царя, Дедал побудував знаменитий замок – Лабіринт. Оскільки Мінос не хотів відпускати вправного майстра, той вирішив тікати. Летіли по небу на виготовлених з пташиного пір’я і воску крилах, Дедал та Ікар так і не дісталися до нового пристановища: Ікар, піднявшись високо до сонця, впав і розбився об воду, а невтішний Дедал опустився на найближчому острові, де і провів у горі залишок своїх днів. Але пам’ять про нього залишилася жити у створених ним творіннях в рідних Афінах.
