Юристи, криміналісти і звичайні громадяни, стежать за новинами і зведеннями пригод, часто стикаються з фразою «перебував у стані афекту». Навколо цього поняття існує чимало міфів — деякі люди думають, що афект дозволяє не відповідати за скоєні вчинки, або що тимчасову неосудність легко симулювати, тим самим вплинувши на судовий вирок.
Щоб зрозуміти, як йде справа на практиці, для початку розберемося, що ж являє собою фізіологічний стан.
В чому суть афекту, і коли він важливий для судового розгляду?
Кожна людина володіє індивідуальним рівнем стресостійкості. Хтось виходить із себе при найменших неприємностей, хтось відносно спокійно реагує навіть на серйозні труднощі. Але будь-яка психіка має межі — в важкої емоційної ситуації мозок людини може «відійти», і управляти самим собою він вже не зможе. Саме це і називається афектом — тимчасове помутніння свідомості.
Здатні провокувати його дуже різні, але завжди негативні емоції — гнів, страх, біль. Підсумок завжди однаковий. Людина перестає керувати собою і робить те, на що ні за що не наважився б у спокійному стані — аж до вбивства.
Вбивство в стані афекту
Саме в розглядах, пов’язаних з вбивством, термін «афект» фігурує найчастіше. Якщо адвокатам вдалося довести, що людина не контролював себе, це стає пом’якшувальною обставиною — покарання виходить м’якше.
Зрозуміло, що афект стає привабливою «лазівкою» для злочинців, які бажають пом’якшити покарання. Однак особливість його полягає в тому, що підробити стан практично неможливо.
Насамперед, наявність чи відсутність афекту чудово визначається лікарями і психологами — оскільки дана психічна реакція завжди супроводжується фізичними симптомами. Внаслідок перенесеного афекту може ненадовго порушуватися пам’ять, мова і сприйняття, таке душевне переживання часто супроводжується стрибками тиску, посиленим серцебиттям, тремтінням кінцівок і навіть реактивними шлунковими розладами. Одним словом, афект не дорівнює звичайній спалаху злості — його наслідки спостерігаються ще довго і фіксуються медиками.
Крім того, навіть справжній афект буде прийнятий до розгляду судом лише в тому випадку, якщо він був викликаний безпосередньо діями потерпілого. Якщо до втрати самоконтролю злочинця довело абсолютно стороння особа, афект не буде мати ніякого значення для суду.
