Стаханівський рух

Стаханівський рух організували послідовники Олексія Стаханова, який був забійником на шахті в Донбасі. Основна ідея полягала в тому, що люди працювали, не шкодуючи себе, і видавали кілька норм за зміну.

Початок стахановського руху.

Датується початок руху 1935 роком. Наприкінці серпня один з шахтарів почав перевищувати норму в 10, а потім і в 30 разів. Така продуктивність вразила керівників партії, вони стали ставити Олексія Стаханова в приклад іншим будівельникам комунізму.

З часом почало формуватися стаханівський рух. Спочатку воно включало тільки шахтарів, адже сам Олексій Стаханов працював на шахті. У цій сфері було можливо видавати великі норми виробництва з вкладенням суттєвих фізичних зусиль, але без втрати якості.

Надалі до руху почали приєднуватися працівники інших сфер. Результати у них були набагато скромнішими, ніж у шахтарів, що пояснювалося складністю виробництва і необхідністю дотримуватися певні стандарти якості.

Точної дати закінчення руху немає. Вважається, що стаханівці в тій чи іншій формі були присутні на всьому протязі існування СРСР. Подвиги Стаханова згадувалися в різні роки, і вони ставали стимулюючим фактором для робітників.

На сьогодні є кілька версій виникнення даного руху. За однією з них, Стаханов Олексій Григорович не мав особливих заслуг у продуктивності, а цифри приписувалися для того, щоб надалі стимулювати робітників. Ще одна версія і зовсім відхиляє існування цієї людини.

Результати.

Стаханівський рух зробило істотний вплив на країну в довоєнний час, в період Великої Вітчизняної війни та після її закінчення.

Воно мало такі переваги, як:

  • вироблення кількох норм робітниками дозволила істотно збільшити продуктивність ряду виробництв;
  • стаханівський рух та його послідовники заохочувалися керівниками партії. Було зрозуміло, що тільки за ідею люди перевиконувати норми не зможуть, тому таким робочим підвищували заробітну плату;
  • поліпшилося матеріальне забезпечення багатьох послідовників руху;
  • прискорилося економічне зростання, а під час війни стимулювалося виробництво продукції для потреб фронту.

Іменем Стаханова названо багато вулиць в нашій країні. В інших соціалістичних державах були свої приклади для наслідування, такі люди існували в Польщі, Югославії та НДР.