Волап’юк
Соціалізована штучний мовами волап’юк був створений в 1879 році католицьким священиком Іоганном Шлейером. В даний момент використовується варіант, який з’явився після реформування Арі де Йонгом, представлений в 1931 році.
Відразу після появи волапюка виникли книги, які писали виключно на цій мові, в 1889 році на ньому видавалося цілих 25 журналів, діяло майже триста клубів. Для дочки професора волапюка Генрі Кона ця мова навіть став рідним. Але це все-таки одиничний випадок, до того ж про подальшу долю дівчинки нічого не відомо.
У 1884 році пройшла міжнародна конференція прихильників волапюка. Але з часом його популярність стала знижуватися. При максимальній простоті (у ньому була відсутня складна орфографія, двоїсте число, багатозначні слова, непередбачуване наголос) в нього перекочували складності з німецької мови, які відразу не розглянули. Наприклад, іменники мали чотири падежу два числа. У підсумку більшість відмовилися від нього на користь більш простих мов.
Линкос
Мова линкос придуманий нідерландським професором Гансом Фройденталем спеціально для спілкування з позаземним розумом.
Професор математики вирішив створити мову, який буде зрозумілий не тільки людям, але і істотам, які не мають з нами нічого спільного, крім розуму. Мова максимально простий, однозначна, не містить синонімів і винятків з правил, але використовувати його на практиці жодного разу так і не вдалося.
