Молекулярна смерть
Заради власного психічного здоров’я не варто відкривати стоїть в склепі труну: можна тим самим дати собі можливість споглядати один з найбільш неестетичних, неприємних (і, до слова сказати, небезпечних для здоров’я живого) етап розкладання – молекулярну смерть. До речі, як показали дослідження, в більшості своїй у живих людей картина посмертного розкладання викликає огиду, а відсутність такої реакції в сучасній медицині розглядається як патологічний відповідь на зовнішній фактор. Це обумовлено захисними реакціями організму: з давніх часів відомо, що розклалися тіла небезпечні, можуть стати джерелом зараження, спровокувати епідемії страшних хвороб. На підсвідомому рівні людство як вид виробило захист від такої загрози у вигляді відрази до процесу розкладання.
Втім, навіть якщо відволіктися від спроб вижити як вид, просто подивитися, що стає з тілом в труні, все одно доведеться визнати, що картина досить неестетична. Перш м’які тканини з часом перетворюються на суміш газоподібних речовин, рідин і соляних відкладень. Багато в чому процес обумовлений активністю мікроскопічних форм життя.
