Самоіронія в психології
Розмірковуючи, що така самоіронія з точки зору психології, можна помітити, як створюється спотворене враження про обговорюваному об’єкті. Самоіронію прийнято вважати ознакою тонкого розуму, а також величності і витонченості внутрішнього світу людини. Однак, якщо мислити логічно, то це якийсь захисний механізм, сенс якого знаходиться під «куполом» негативного вираження значення сказаного.
Самоіронія в філософії
В якості інструмента діалекту і з боку життєвої позиції, насмішка над самим собою особливе значення придбала на початку 19 століття. Основою зародження поняття послужив досвід Сократа, який любив багато сперечатися з софістами, і німецьких романтиків в особі Мюллера і Шлегеля. Отже, діячі того часу вважали поняття «самоіронія» виглядало наступним чином:
- сутність мистецтва – Зольгер;
- протиставлення яка виражається ідеєю – Лосєв;
- поняття «іронія історії» – Маркс і Енгельс.
Приклади самоіронії
Самоіронія заворожує і не залишає байдужим жодного людини, вона несе в собі здоровий глузд оцінки ситуації, самоповаги та гумору. Можна привести безліч прикладів подібної подачі не тільки серед особистостей, але і цілих компаній, які представляють певний бренд. Наприклад, презентація смарт-автомобілів, яка розкриває основні недоліки і незручності комфортабельній машини, де її здуває поривом вітру. Але в міській ситуації показати, що машина досить затишна і зручна.
В якості прикладу можна використовувати і заїкуватого студента, який під час презентації порадить самостійно вивчити матеріал на слайдах, так як якщо він почне розповідати, то захід затягнеться до наступного дня.
