Визначення етимології слова
Значення багатьох російських слів стає більш зрозумілим, коли разом з ним вивчається історія виникнення слова. Однак така можливість випадає не завжди. Адже деякі слова в російській мові з часом вийшли з ужитку, стали архаїзмами (застарілими), а їх етимологія була безповоротно втрачена.
Тим не менш слово, про який ведеться розповідь у цій статті, своєї історії не втратило. Вона збереглася і дійшла до нас. Завдяки цьому тепер ми знаємо, що слово «портрет» має французьке коріння. І перекладається як «зображати».
Що допоможе з’ясувати, як пишеться слово «портрет»
Для того щоб визначити правильне написання досліджуваного слова необхідно виконати фонетичний розбір, який дозволить з’ясувати, які проблеми можуть виникнути при написанні слова.
Фонетичний, або звукобуквенний, аналіз допомагає виявити різницю між вимовою і написанням слова. І на тлі цього визначити ті букви, звуки яких можуть викликати труднощі при написанні.
Фонетичний аналіз слова «портрет»
Кожен подібний аналіз складається з наступних аспектів: з’ясування кількості складів, написання транскрипції (як вимовляється слово), вибудовування співвідношення між буквами та звуками у слові. Які потім досліджуються за буквеною приналежності, а також усі приголосні за твердістю/м’якістю, глухість/дзвінкості, парності; голосні — за наявності або відсутності наголоси.
Слово портрет: визначення відповідності букв і звуків
Портрет — 2 склади. Наголос падає на другий, значить, перша голосна — «про» безударний.
Транскрипція: [партр’пов].
Співвідношення букв і звуків у слові:
-
п [п] — звук приголосний, твердий (має пару — звук [п’]), глухої (пара — звук [б]).
-
про [а] — голосний звук, під наголос не потрапляє, а тому при вимові спотворюється.
-
р [р] — звук приголосний, твердий (пара є звук [р’]), дзвінкий (пара відсутній).
-
т [т] — звук приголосний, твердий (має пару — звук [т’]), глухої (пара — звук [д]).
-
р [р’] — звук приголосний, м’який (пара є звук [р]), дзвінкий (пара відсутній).
-
е [е] — голосний звук, знаходиться під наголосом.
-
т [т] — звук приголосний, твердий (має пару — звук [т’]), глухої (пара — звук [д]).
Таким чином, у слові «портрет» сім літер і стільки ж звуків.
