Класифікація: об’єкти
Податки бувають непрямими і прямими. Перші введені на різноманітні ресурси, різновиди підприємницької активності, надання послуг, товари. До цієї групи належать акцизи, мита, ПДВ, що сплачується за продажу внесок і ряд інших. Прямі – покладені безпосередньо до сплати громадянами, юридичними особами. Класичний приклад – на прибуток, прибутковий, майновий податки.
У нормі непрямі, прямі податки повинні врівноважувати один одного. Непрямі – це фіскальні, прямі покликані регулювати економічні відносини в суспільстві. Фіскальна складова допомагає наповнювати бюджет держави, регулююча робить можливим застосування механізму оподаткування з метою регулювання відтворення, накопичення финкапитала.
Деякі особливості питання
Вплив прямих податків найбільш відчутно при аналізі ставок, пільг, пов’язаних з цією сферою стягування мит. Щоб коректно регулювати область оподаткування, держава повинна чітко представляти, які корпоративні інтереси, загальнодержавні, вміти знаходити баланс між ними.
Оподаткування дозволяє сформувати відповідні умови для активного зростання конкретної цільової області. Саме так стимулюються інноваційні розробки, інвестиційна діяльність чи кількість місць, наданих роботодавцями для населення. Правильний підхід допомагає скоректувати структуру попиту і пропозиції, зробити більш ефективним виробничий процес на рівні держави. Податок допомагає скорегувати співвідношення виробничих витрат і ціни на продукт.
