Абсолютно будь-які знання про те чи іншому внетелесном вченні або культі ведуть людину до більш високому духовному щаблі. Однак, як вважається в цьому матеріальному світі, будь-які моменти інтелектуального розвитку обмежені своїми рамками. Але крім всього, людині необхідні й особисті модельні види самопізнання.
Саме для цього і було створено вчення про ноосферу. Воно може стати величезним науковим проривом і основою для третього тисячоліття. Це вчення не має яких-небудь рамок або конкретних релігійних форм, це глобалізація процесу діяльності особового свідомості.
Насправді ноосферою почали цікавитися дуже об’єктивних причин: відсутність належної турботи про своїй планеті. Екологія, демографія, духовність і так далі стали точками спотикання морального розвитку людства.
На початку 21 століття швидка смерть всьому живому в планетарному масштабі стала не просто вигадкою з фантастичних фільмів, а дійсною реальністю. Вперше за багато століть це питання винесли на таке загальний огляд, щоб кожний зміг замислитись про руйнівної діяльності. Адже справжня загроза – це проблема конфронтації в громадських умах. Суспільство почало руйнувати себе сама, а так само і свою біосферу.
Що таке ноосфера?
Початкове поява даного поняття прийшло з філософії про цілісність людської та космічної енергії, яку вивчає космізм. Тобто еволюціонування можливо завдяки вищого духовного абсолюту, або зовнішній оболонці, яка, як вважається, безпосередньо пов’язана з людським розумом. Все це в життя суспільства внесли вчені з Франції на початку минулого століття.
Але вчення Вернадського про ноосферу разюче відрізняється від початкових даних. Крім духовності, Вернадський уклав сенс теорії ще й матеріальну сторону. Тому на сьогоднішній день під словом “ноосфера” читач зазвичай бачить визначення біосфери, що знаходиться на більш високому рівні. Це пов’язане безпосередньо з діяльністю людської раси, яка завдяки матеріальним махінацій і витягання інформації з фізичного світу про його будову долає природні і земні закони. Відповідно, і самі планетарні процеси починають змінюватися.
Характеристика за Вернадським
За довгі роки роботи над визначенням і поняттям ноосфери вчений описував її різними словами. Вона була природним станом Землі, а людина грав роль невід’ємної частини, яка змінює земний вигляд. Вона була відповіддю на наукову теорему про зміну біосфери.
Зараз термін «ноосфера» означає нерозривний зв’язок природи і культури, духовного і матеріального. Учений розглядав це погляд в аспектах теперішніх та майбутніх днів, в масштабах геологічного часу (створення і освіта всього живого на планеті, а також її повний час життя).
Біосфера дуже багато еволюціонувала. Спостерігати це можна за різними археологічними знахідками: скам’янілості живих істот і циклу появи нових, раніше не існували.
З усього перерахованого вище можна виділити дві грані. Перша – це відлік формування ноосфери з часу появи першої людини. Тобто її становлення продовжується, поки людство не зникне і не настане «кінець світу», або не передасть кермо правління нової цивілізації. Друга – це думка про вже розвиненою ноосферу, яка формується не тільки на загальне добро суспільства, але і для кожного окремо взятого індивіда.
Ноосфера Вернадського зовсім молода, юність її зумовлена реальним часом, людської розумової діяльністю і фізичним перетворенням планети.
Роль науки в ноосферу
Про те, що таке ноосфера з наукової точки зору, Вернадський писав у своїх роботах. Він був упевнений, що якраз наукові думки мають більший вплив на природне явище: зміну безмежного фізичного та ментального простору біосфери. Він вважав, що науковий розум, як і людський, розвивається в одній полярної площині. Відповідно, він робить свій внесок в енергетичний шар Землі.
Звідси випливає, що наукова ідея – це таке ж природне прояв, що є частиною геологічного часу. Розвиток ноосфери – підсумок роботи людського розуму в цій області. Стрімкість наукових відкриттів і масштабні дії по удосконаленню матеріальної оболонки формують планету такою, якою вона постає перед нашим поглядом.
Опоненти в даній теорії
Динамічна циклічність наукових розробок, її прогресуючих і вибухових відкриттів, показує всебічну розвиненість людського життя. Вивчення науки не має меж. З кожним поглибленням можна пізнавати все нові і нові гуманітарні вчення, яких безмірна безліч.
Незважаючи на сьогоднішній песимізм у бік науки, сам Вернадський і його послідовники завжди спростовували всі страхи про можливий крах своїх ідей. Її криза це не що інше, як варварські напади з боку філософів, які вважають, що смерть нашої цивілізації неминуча, а відповідно зупинка і геологічного часу.
Але Вернадський був упевнений, що теорія просто ними недооцінена, не зрозуміла перехідна частина з біосфери в ноосферу.
Розум – окремий шар біосфери
Використовуючи людське втручання в геологічні причинно-наслідкові моменти, народжується ноосфера. Розум людей безумовно великий, а накладена новий шар порівнюється з уже набутими за століття оболонками біосфери: з вулканічними породами, тектонічними розломами і гірськими утвореннями.
Вчений висунув ідею про повному захопленні наукою духовної частини, живий життя планети. Він виділив на перше місце, і поставив у положення самої головної сили, здатної проникнути всередину і змінити весь єдиний розум. Він говорить про захоплення людським суспільством, постійно збільшується в кількості і якості, всієї поверхні нашої планети. Розвиток ноосфери тісно пов’язане з керованими силами інтелекту Homo Sapiens, спрямованими безпосередньо в биосферическое простір.
Модель ноосфери за Вернадським разюче відрізняється від тієї, що пропонують сучасні вчені. Нинішня глобалізація питань екологічної катастрофи, які тепер стали ставити на перше місце в новинних зведеннях кожної держави, не була передбачена в якості руйнівних дій.
Наука – природний процес розвитку
Вернадський говорив, що саме по собі наукове знання і наукова ідея зародилися ще до появи офіційного терміну «наука». Незалежна модель людської свідомості проникала в біосферу через діяльність. А сама наука – творіння життя, сукупність суспільного буття. Основна її риса – це дія.
Все наукове з’єднується з творчими моделями в самій гущі життя. Завдяки цьому пробуджуються ті явища, які самостійно поширюють наукове знання, а також створюють можливості для його збільшення.
На думку вченого, близько п’яти тисяч років тому (геологічний час появи нашої нової цивілізації) з’явилася наука. З допомогою її пізнань людина прагнув осягнути щось божественне – духовні закони. Перебуваючи в полярності біосфери, поступово виходити в її вдосконалене стан – ноосферу. Людська праця – це неминучий процес природи, який вносить свої корективи і живе близько 2-х млрд років.
Всесвіт і людина
Що виникло першим: яйце чи курка? З теорії Вернадського, вихідною точкою в осягненні космічної енергії і Всесвіту був чоловік. Так як поява такої істоти безпосередньо пов’язано з еволюцією речовин космічного простору.
Він описував наступаючий століття епохою розуму, який поглине весь енергетичний рівень. Тобто еволюція повинна була пройти по всіх біохімічних процесів і досягти своєї вищої точки – мислеформи або енергії думки. Він навмисно матеріалізував розумовий процес людини. Для розуміння, що таке ноосфера, суті необхідно діяти глобально.
Перетворення біосфери
Як ми вже зрозуміли, існує певний етап, коли біосфера, повністю поглинена переробкою наукових ідей, перетворюється на територію, де панує культура людини, пов’язана з науковими знаннями, тобто у ноосферу.
Однак будучи космічним дітищем, ноосфера знаходиться за її космічними просторами, і вона зникає, як щось дуже дрібне, але таке нескінченне. Вона також знаходиться за рамками мікроклімат як щось безмежне, але величезна.
Незважаючи на таке визначення, Вернадський вважав, що ноосфера не займається порожнім розсіюванням енергії, так як концентрація сил йде через систематизації всіх верств біосфери.
Що таке ноосфера? Космічна ідея, космічна мета. Эксплозия наукових відкриттів готувалася в оболонці минулого біосфери. Відповідно, як і людина не може повернутися в часі, так і цей процес розвитку незворотній, але може сповільнювати хід.
Процеси, які готуються мільйони і мільярди років, не можуть зупинитися. Тобто в будь-якому разі перетворення біосфери рано чи пізно сталося б. Поява людини розумної докорінно змінило всю її геологічну діяльність. Таким чином можна сміливо заявляти, що біосфера має свою особисту еволюцію.
При яких умовах відбувається формування?
Суть ноосфери в тому, що це не просто найбільше досягнення умів нашої планети. Це черговий період, який зачіпає і космічний простір. Космопланетарное поняття людського життя є плодом дій і праці різних занять соціально-суспільних груп.
Міць людської думки не порівнянна ні з одним геологічним процесом, що протікають в даний момент на Землі. Це виглядає досить фантастично, але саме думка впливає і змінює природу, крім простої діяльності людини.
Вчений визначив список причин, за яких ноосфера може перетворити оболонку біосфери:
-
Одна з найголовніших є саме людське поява на планеті. І на Землі немає практично жодного затишного куточка, куди б не ступала його нога.
-
Об’єднання розумового процесу. Щорічно рівень розвитку держав вдосконалюється, як і міждержавні відносини. Незважаючи на появу конфліктів на національному ґрунті, в світі створені та створюються спеціальні миротворчі організації, які направлені на зближення різних точок зору у різних народностей світу.
-
Вдосконалення засобів зв’язку між державами. Зараз в століття нано-технологій, крім телебачення, сервіс і так далі, використовується інтернет. Дане відкриття форсували розвиток ноосфери за останнє десятиліття.
-
Роль Homo Sapiens переважає в геологічних процесах біосфери, а також впливає на інші.
Ідея ноосфери всередині неї
Так як раніше згадувалося, що ноосфера далеко за межами нашого космосу, то значить і межі біосфери збільшено. З чим це пов’язано?
В першу чергу з початком освоєння космічного простору людиною в середині 20 століття. Перший вихід у невідоме – це посил наукової думки не через кілометри, а на пряму в просторі. Людство і біосфера це два сіамських близнят, вони невіддільні. Однак потрапити за межі біосфери людина може тільки використовуючи свій розум.
Для того щоб думка досягла певного простору, потрібна енергія. Тому людство відкриває і розробляє новітні технології для її отримання, шукає різні джерела або їх створює (наприклад, термоядерний синтез).
Майбутнє в розвитку ноосфери
Щоб ноосфера увійшла в свій повний цикл життя, необхідні деякі доопрацювання. Наприклад, за словами Вернадського, всі люди світу повинні об’єднатися і надати одне одному рівні права, незалежно від того, до якої раси або релігії належить близький.
Правда, Друга світова війна трохи похитнула колоніальні підвалини, і за законом практично всі держави погодилися з цією моделлю розвитку своєї внутрішньої атмосфери в суспільстві.
Політичні проблеми повинні бути вирішені з допомогою збільшення цінності людської думки у прийнятті рішень. На даний момент ми бачимо світові чвари і мільйони незадоволених своєю нинішньою владою.
Життя в свободі
Ноосфера – не в’язниця для людських розумів. У світі залишається безліч країн, де вільне волевиявлення, а також наукові думки і ідеї блокуються урядом.
Світ повинен бути звільнений від будь-якого тиску. Свобода, яка спирається на необмежені запаси їжі, води, повинна восторжествувати. Світ повинен бути звільнений від жебрацьке життя і голоду, адже все це веде до розвитку хвороб, а значить ослаблення людської сили думки.
Правильне використання ресурсів
Крім усього іншого, для повного роз’яснення, що таке ноосфера, потрібно звернутися до самого образу планети. Розумно ми використовуємо її ресурси? Перетворювати геологічні пласти і впливати на оболонку це одне, але на сьогоднішній день відбувається винищення самих початкових ресурсів нашого космічного дому.
Із-за воєн, терору і насильства знищується і слабшає весь науковий прогрес. Адже винахід атомної бомби не пішов на користь.
Зараз концепція ноосфери увійшла в стан дисгармонії, тобто її розвиток все ще знаходиться в режимі реального часу. Підсумок можна висловити однією думкою: людський рід зобов’язаний продовжувати розвиток біосфери, покращувати органічний світ, піднімаючись на якісно нові щаблі.
