Що таке лірика? В літературі це окремий напрямок, головною особливістю якого є відтворення емоцій і почуттів. Це особливий вид створення художніх образів, популярний в усі часи.
Що таке лірика в літературі? Під цим терміном розуміють категорію творів, в яких на першому плані суб’єктивні почуття героя.
Відмінності від інших напрямів
Для того щоб зрозуміти, що таке лірика в літературі, слід порівняти її з драмою або епосом. У творах цих напрямків присутній сюжетність. В ліриці його немає. Автор оповідає про свої почуття, при цьому використовує переважно даний час. Зміст ліричного твору викласти дуже складно. В ньому передано мить внутрішнього життя автора.
Античність
Отже, що таке лірика? Літературний термін, який в перекладі з грецької означає «під звуки флейти». В античні часи ліричні твори суттєво відрізнялися від тих, що створені в останні століття. Це були твори, які відтворювалися під акомпанемент флейти. В ті часи були майже нероздільні музика і література. Теми в ліриці можуть бути різними. Такі твори присвячують не лише любові. В античності пісні, які виконували під звуки флейти, нерідко прославляли богів. Багато хто з них, звичайно, були присвячені і любові.
Середньовіччя
У десятому столітті широку популярність отримали гімни і секвенції. Коли мова йде про середньовічну лірику, згадуються насамперед твори трубадурів. Ці поети особливо майстерно оспівували платонічну любов, причому частіше любов до жінки, яка стоїть на високій суспільні щаблі. У поезії трубадурів присутні і моральні настанови. Але і вони переплітаються з любовними мотивами.
Батьківщина трубадурів – Франція. Пізніше їх поезія проникла і в Німеччину. При цьому витіснила народну німецьку лірику настільки, що від неї не залишилося і сліду.
Епоха Відродження
У цей період лірика отримала особливий розвиток в Італії. У XIII столітті тут з’явилися трубадури, серед яких було чимало придворних поетів. Виникли такі форми, як канцона і сонет. Остання сьогодні відома насамперед завдяки великому Шекспіру, створив безліч витончених ліричних творів. У XIV столітті у Франції в моду увійшли балади. Незабаром вони стали так само поширені, як і італійські сонети.
Лірика поетів-романтиків
Величезна кількість видатних творів було створено в XIX столітті. Це епоха романтиків, які повірили у нездійсненну мрію. Цих поетів не влаштовувала реальність, і вони створили свій фантастичний світ. Романтизм зародився в Німеччині. Потім отримав поширення у всій Європі. Представники російського романтизму: Жуковський, Рилєєв, Батюшков, Лермонтов, Баратинський, Одоєвський і, звичайно, Пушкін. Ліризм в XIX столітті проник в усі види поезії. Його характерні риси присутні в поемі Пушкіна «Кавказький бранець».
Які існують жанри лірики в літературі? Послання, романс, елегія, епіграми, ода, ідилія. Варто розповісти про самих популярних жанрах лірики.
Романс
Починаючи з вісімнадцятого століття так називали поетичне або музичний твір ліричного характеру. Великий вплив на розвиток жанру зробили німецькі поети Ґете та Гейне. У XIX столітті сформувалися школи романсу: німецька, французька, російська.
Романс являє собою невеликий віршований твір, у якому розповідається про події, які збуджують почуття і фантазію. Цей жанр виник насамперед у південних країнах. А саме в Іспанії. Твори, створені авторами цієї країни, нагадують епічні народні пісні з національним забарвленням. Твори відрізнялися простотою викладу.
Ода
У перекладі з давньогрецької цей літературний термін означає «пісня». Ода – це урочиста пісня, яка присвячена якомусь герою чи події. Зародилася вона в Стародавній Греції. Спочатку під цим словом розуміли віршований твір, який слід читати під музичний супровід. Втім, як і будь-яке інше ліричний твір.
Ода була популярна і в Середньовіччі, і в 18-19 століттях. У 18 столітті в Росії видатними літераторами було створено кілька творів у цьому жанрі. Автори відомих од – Ломоносов, Державін.
Лірика Срібного століття
Початок XX століття в Росії ознаменовано появою цілої плеяди талановитих поетів. Лірика Срібного століття неймовірно музична, різноманітна. На початку століття існувало кілька літературних напрямів. Це і футуризм, і символізм, і эгофутуризм, представником якого є Ігор Северянин. Поезія відігравала важливу роль у суспільному житті. Автори зачитували свої твори на літературних вечорах, у ті роки вони ставали відомі і улюблені публікою, як сьогодні медійні особистості.
З усього вищесказаного можна зробити висновок: досить широке значення має термін «лірика» в літературі. Єсенін – великий російський поет створював твори, які нічого спільного не мають з піснями французів-трубадурів. Виходець з Рязанської губернії в ранніх віршах оспівував рідні пейзажі, в «Листі до жінки» висловив свій відчай щодо прожитих років, в «Чорному людині» повідав про свої страхи. Єдине, що об’єднує всі ліричні твори, – це суб’єктивність почуттів. Автор розповідає про те, що відчуває у певний момент.