Що таке прислівник?
Для міжособистісного спілкування в процесі розмови людей застосовуються різні мовні частини. Сама багатозначна з них –
прислівник. Воно наділяє конкретну дію певною ознакою, або якийсь ознака конкретною ознакою. Прислівник може приєднуватися практично до всіх мовним частинах. Все залежить від мовленнєвої частини, що знаходиться в співдружності з прислівником, воно має різні позначення:
1. Якщо ж прислівник приєднано до дієслова (деепричастию), воно позначає ознака певної дії (наприклад, смачно готувати – приєднання до дієслова, смачно готує – до деепричастию);
2. Якщо прислівник приєднується безпосередньо до імені іменника, то в такому разі воно позначає ознака конкретного предмета (наприклад, далеко від зупинки);
3. Якщо ж прислівник приєднано до прилагательному, іншому наречию або причастя – в такому разі воно позначає ознаку ознаки (наприклад, дуже нудний – до прилагательному, надзвичайно довго – до наречию, смачно випечений – до причастя).
На які питання відповідає прислівник?
Хотілося б відзначити такий факт, що прислівники належать до несклоняемой мовленнєвої частини. У пропозиціях, як правило, прислівники мають функцію обставини. Прислівники в українській мові можуть відповідати на безліч запитань, залежно від цього вони поділяються на групи:
1. Прислівники місця – відповідають на питання – «Звідки?», «Куди?», «Де?» (туди, поблизу, здалеку);
2. Прислівники часу – «Як довго?», «Коли?», «До яких пір?», »З яких пір?» (Дуже довго, вчора, сьогодні, завтра”);
3. Прислівники мети відповідають на питання «Навіщо?» (спеціально);
4. Прислівники способу дії можна визначити, поставивши питання «Яким чином?» або «Як?» (повільно, погано);
5. Прислівники, що відповідають на питання «скільки?», «Якою мірою?», «Скільки?», «Наскільки?», «Якою мірою?» є прислівниками міри і ступеня (дуже пронизливо, багато, надовго);
6. Прислівники причини відповідають на питання «Чому?» (мимоволі).
Морфологічний розбір прислівника. Приклад.
Для більш докладного вивчення прислівника існує таке поняття як
морфологічний розбір. Використовується для того, щоб виділити два постійних ознаки, бо непостійних у прислівники немає. Нижче наведена схема розбору з прикладом слова «Низько»:
1. Частина мови – Низько – прислівник, тому що позначає ознаку певної дії.
2. Морфологічні ознаки:
• розряд за значенням – чітке;
• якщо є, то ступінь порівняння – нижче;
• незмінне слово – слово незмінно.
3. Синтаксична функція – Вимикач в квартирі знаходився настільки низько, що Олексію довелося нагнутися, щоб увімкнути світло. Прислівник «низько» є наріччям, що описує спосіб дії.
Суфікси прислівників.
Щоб не помилитися у правописі прислівників, необхідно пам’ятати про те, що:
• Прислівники, що мають приставки –до, -з, -з матимуть суфікс –а (знову, з давніх-давен);
• Прислівники, що починаються з приставок –у, – на, – мають суфікс –о (ліворуч, праворуч).
