Російський князь Володимир Мономах був не лише мудрим правителем — але і талановитим письменником. Він залишив після себе чудове «Повчання», примітне ще й тим, що це був перший літературний пам’ятник етичного характеру на Русі XI століття.
«Повчання Володимира Мономаха» часто називають також «Повчанням дітям», але тут слід зробити невелике уточнення. Великий князь створив свій літературний труд уже в поважному віці. В силу своїх років і високого становища він сприймав, як дітей, усіх своїх синів, племінників, онуків і підданих — незалежно від їх віку. Тому «Повчання дітям» адресована не тільки юнацтву — воно розраховане на дуже широке коло читачів.
Про що йде мова в «Повчанні»?
Праця Володимира Мономаха частково складається з євангельських цитат, а почасти являє собою біографію великого князя, розказану їм самим. У творі піднімається кілька головних тем:
- Тема покаяння і доброти до ближнього. Мономах наполягає на тому, що справжній християнин повинен не тільки молитися, але й обов’язково здійснювати три добрих справи — слізно каятися в своїх проступках, подавати милостиню нужденним, частіше згадувати про Бога не на словах, а у власній душі.
- Тема поваги до духовенства і до всіх оточуючих. Мономах протягом усього життя глибоко шанував представників духовного стану священиків, ігуменів і єпископів. Але у своєму «Повчанні» він закликає почитати не тільки їх, але і ставитися до старших за віком, як до батьків, а до молодших і ровесників — як до братів. Мономах радить своїм читачам позбавлятися від цієї вади, як гордість — оскільки в земному житті все тільки тимчасово, і всі успіхи і блага людям дає Господь.
- Тема відповідальності. За допомогою євангельських цитат і прикладів з свого життя Мономах наполягає на тому, що людина має особисто відповідати за все, що відбувається навколо нього. Великий князь радить самостійно дбати про своє господарство, на війні вникати у всі тонкощі і особливості майбутнього справи, ретельно розставляти варту, не покладатися на одних тільки воєвод. Він закликає стежити за вчинками своїх слуг і підлеглих і зауважує, що якщо такі люди зроблять щось погане, то тінь від їх вчинків впаде в тому числі і на їх пана.
«Повчання Володимира Мономаха» є не тільки морально-етичними настановами. Воно представляє із себе ще й цінний історичний працю. Зокрема, в ньому Мономах розповідає про своїх численних походах на половців — та подекуди повідомляє інформацію, якої немає в літописах.
