Росія неосяжна, іноді навіть важко уявити, де живуть люди. Однак приходить час, і обставини змушують людину покинути рідний дім. Навіть посередині великого міста можна зустріти покинутий будинок або навіть цілий район, а кількість покинутих міст Росії взагалі важко підрахувати. Політичні та економічні чвари, географічні особливості змінюють нашу країну постійно. Багато поселень залишилися за бортом сучасної реальності. Тепер вони сформували цілий пласт апокаліптичної культури, в них знімають фільми і кліпи, їх відвідують туристи.
Республіка Комі
Хальмер-Ю – колишній шахтарське селище Гірницького району, в 60 кілометрах від міста Воркути. До речі, з ненецького мови назва перекладається як «річка в долині смерті». З’явився він на тлі відкриття родовища найціннішого вугілля марки «К». Шахта заробила в 1957 році, і середньодобовий видобуток вугілля становила 250 тонн.
У 1993 році приймається рішення про ліквідацію шахти і, відповідно, селища. В офіційних документах йшлося про цивілізованому переселення населення з дотриманням всіх норм світового законодавства. За фактом люди виводили з будинків співробітники Омону.
Зараз ця місцевість використовується як військовий полігон. У 2005 році проводилися навчання, і на бомбардувальнику з Путіним Ст. Ст. на борту був проведений запуск ракет по будинку культури Хальмер-Ю А в 2013 році знову почалися розвідувальні буріння з метою виявлення вуглеводневої сировини.
Довідково: кількість населення в 1959 році в поселенні становила 7122 людини, у 1989 – 4389 осіб.
Селище Промисловий також відноситься до округу Воркути і теж занедбаний. Однак ліквідація поселення пов’язана з трагедією, а не рішенням уряду.
Селище Промисловий Республіки Комі також є шахтарським, був заснований в 1956 році. Працювали на будівництві селища і шахт («Центральна» та «Промислова») переважно укладені з Литовської, Української РСР та інших регіонів. На самих шахтах працювали вільні люди, багато приїжджали після звільнення з в’язниці, після армії, після закінчення навчальних закладів, простіше кажучи, за «довгим рублем».
Вибух на шахті «Центральна» відбувся в 1998 році і забрав життя 27 осіб, тіла 19 так і не знайшли. Довгий час тут ще жили люди, але вже в 2009 році навіть неофіційне населення покинуло повністю ці місця.
Довідково: у 1959 році в селищі проживало 3 405 осіб, а в 1979 році – 15 тисяч, у 2002 році – 1170 осіб.
Пермський край
Стара Губаха – колись типовий промисловий робочий містечко Уралу. Населення тут було кілька тисяч. На території поселення було багато 8-квартирних двоповерхових будинків.
Приблизно 30 років тому у зв’язку з погіршенням екологічної обстановки (поселення знаходиться в низині біля коксохімічного заводу) всіх жителів переселили в сучасний селище Губаха, що в 5 кілометрах від ліквідованого поселення.
На сьогоднішній день тут ще збереглися будинки, зведені з бетону і цегли, і є навіть будова, яке підтримується в житловому стані. В окрузі Старої Губахи кипить життя – працює ЛЕП, будуються дачні будиночки і обробляються присадибні ділянки. Єдина проблема – немає води, її привозять цистернами тільки один раз в тиждень.
Ювілейний – ще одне селище Пермського краю, заснований у 1957 році. Сформувався навколо Кизеловского вугільного басейну. У 90-ті роки минулого століття родовище визнали збитковим, почалося поступове закриття шахт, населення разъезжалось.
У 2010 році в селищі, який був розрахований на 50 тисяч жителів, проживало 1180 чоловік. На сьогоднішній день тут залишилися лише старі.
Чукотка
На місці розробки поліметалічного родовища в 1937 році почав формуватися селище Иультин. Зараз він у списку покинутих міст Росії. Як і більшість подібних поселень, Иультин не вистояв у 90-х роках, обробляти руду перестали. З поселення виїхав останній житель у 2000 році.
Перед перебудовою, в 1989 році, в Иультине проживало 5301 людина.
Сахалін
Колендо – саме північне поселення Сахаліну і покинуте місто Росії. Тут колись знайшли нафту і газ, у селище потягнулися люди. В 1979 році тут проживало 2 тисячі осіб. Причиною ліквідації стало вичерпання запасів корисних копалин і землетрус в Нефтегорске, яке торкнулося і цих місць.
Нефтегорск – ще один ліквідований містечко. До 1970 року називався Схід і вважався самим упорядкованим на всьому Сахаліні. Знищило поселення землетрус, що стався в травні 1995 року. На той момент в Нефтегорске проживало 3 197 осіб. Під руїнами будівель виявилося 2 040 чоловік. Роботи з порятунку велися впродовж декількох днів, місцеві жителі, які вижили, допомагали рятувальникам вручну розбирати завали.
Після трагедії прийняли рішення не відновлювати поселення, а переселити в інші регіони всі вижили. Тепер в місті встановлена меморіальна плита і каплиця як нагадування про те, скільки людей загинуло. Тіла всіх, кого вдалося витягнути, поховали на місцевому кладовищі. А про те, що тут колись було місто, нагадують лише руїни, фундаменти будинків і таблички з назвами вулиць.
Якутія
Покинуте місто Росії – Нижнеянск, зведений за Північним полярним колом, на берегах річки Яни. Фактично це був великий транспортний вузол з великим портом, який забезпечував матеріально і технічно Верхоянський і Усть-Янський райони, Депутатський ГЗК. Тут був навіть аеропорт зі злітно-посадковою смугою завдовжки 1700 метрів. Але вже в 2012 році із-за нерентабельності він перестав працювати.
У 1979 році в поселенні проживало 2 164 людини, а вже в 2017 році – 233 людини.
Камчатка
Фінвал – покинуте місто Росії, розташований в бухті Бечевинской. Це був військовий об’єкт, де швартувалися підводні човни, тому містечку і дали назву, щоб дотримати режим секретності. Колись тут була навіть 8-річна школа, дитячий садок, клуб з оркестром.
В період проведення військової реформи, в 1996 році, віддалений гарнізон потрапив під скорочення. Військові самостійно вивозили свої «пожитки», так як вищий ешелон влади мало цікавило це питання. Кораблі перебазувалися в Завойко. Однак у поселенні залишилося відпрацьоване паливо та інші запаси. Довгий час громадськість сурмила про екологічну проблему в цьому місці, яку вирішили шляхом розстрілу баків з пальним з вертольотів. При цьому нікого не цікавило, якої шкоди завдано природі.
Рязанська область
Курша-2 – покинуте місто-привид в Росії, на території Рязанської області. Знищений він був ще в 1936 році, після пожежі. Заснували його для розробки запасів лісу. Вже до 1930 році тут проживало понад 1 тисячі осіб. В місто підвели залізницю.
З-за жадібності диспетчера загинуло понад 1 200 осіб. Знаючи про пожежу, керівництво області надіслало порожні склади для порятунку людей. Проте диспетчер вирішив спочатку завантажити деревину, а тільки потім людей. В результаті при виїзді з міста вже горів міст, і люди опинилися в пастці. Врятуватися вдалося лише кілька десятків жителів, і тим, які залишилися в місті і сховалися в колодязях та інших укриттях.
Після пожежі про трагедію влади промовчали і тихенько відновили селище. Однак після закінчення війни всіх мешканців виселили, а залізничні колії розібрали. Тепер залишки поселення є частиною Окського заповідника.
Ярославська область
Місто Мологів, розташований в місці впадання однойменної річки в Волгу. У 1935 році було прийнято рішення про зведення Рибінського водосховища, і місто потрапив у зону затоплення. У 1936 році населенню оголосили про переселення, яке тривало до 1941 року. Затоплення чаші водосховища виробили в 1946 році.
У період з 1992 по 1993 рік рівень води почав опускатися і поступово оголювати раніше частково затоплене місто. Сюди відразу ж відправилася експедиція.
У 2014 році вода ще більше пішла, і на місці Мологи вже здалися цілі вулиці та будівлі. Тепер до берега можна підпливти на теплоході.
Список покинутих міст Росії
Звичайно ж, це не повний перелік, але одні з найвідоміших міст-примар.
Алыкель, Таймир |
Знаходиться недалеко від Норильська, поблизу однойменного аеропорту, був колись поселенням військових льотчиків. |
Заполярний, Комі |
Сформувався навколо однойменної шахти. Довгий час був еталоном радянської інфраструктури. Станом на початок 2017 року тут проживало 1530 осіб. |
Верхній Кильдин, Мурманська область |
Існував на острові Кильдин, де базувалася артилерійстська частина. Тут жили з 1957 по 1995 рік, на сьогоднішній день пустує. |
Лісовий, Ленінградська область |
Колись був військовим містечком на кордоні двох областей: Ленінградської і Волгоградській. Повністю порожній. |
Село Андреевцы, Республіка Удмуртія |
Вже в 2012 році в селі не проживало жодного людини. Збереглися старі споруди, церква та 10 житлових будинків. Хоча в окрузі життя кипить. |
Селище Викрійка, Комі |
Знаходиться в окрузі міста Воркути. Тут жили переважно військові. Зараз поселення повністю занедбане і красується лише декілька 2, 4, 1-поверхових будинків. |
Робочий селище № 5, Ленінградська область |
Сформований на торфорозробках, але коли виробництво стало нерентабельним, поселення ліквідували. Залишилось кілька житлових будівель, водонапірна башта і дачні покинуті будиночки. |