Поет і революція
Якщо Лютневої революції багато представників творчої інтелігенції взяли з надією на позитивні зміни у житті держави, то Жовтнева революція розділила їх на тих, хто прийняв революцію і став на бік нової влади, і на тих, хто категорично не прийняв революцію і емігрував з країни.
Олександр Олександрович Блок вирішив, що повинен бути на Батьківщині в цей важкий час. У травні 1917 року він працював у Надзвичайній слідчій комісії. Звіт про роботу цієї комісії він помістив в журналі «Былое» та книгу «Останні дні імператорської влади».
Жовтневу революцію поет прийняв із захопленням, за що його різко засуджували у петербурзьких літературних колах. На адресу Блоку було сказано і написано чимало зневажливих слів, його позиція викликала гнів і нерозуміння Івана Буніна, який писав про це у своєму творі “Окаянні дні”.
Дитяча радість поета, який вважав революцію стихією, полум’ям і не замечавшего (або не бажає помічати) її жорстокості і кровопролиття, тривала недовго. Помилкою Блоку не забарилися скористатися більшовики, сподіваючись залучити на свій бік представників інтелігенції гучним ім’ям Олександра Блока. Його призначали на різні посади, включали в численні комісії, причому часто без його відома.
