Начебто час Країни Рад давно вже минуло, але багато ентузіасти досі використовують радянську техніку і щиро вважають, що краще за неї на світі немає нічого. Особливо це відноситься до всякого роду підсилювачів, колонкам і програвачів. Мовляв, тільки вони забезпечують найбільш “правильний”, чистий і теплий (ламповий) звук. Сперечатися з цим не будемо. Тим більше що радянська аудіотехніка дійсно була на висоті. Одним з “старичків”, який може ще порадувати якісним звуком, є підсилювач “Радіотехніка У-101”. Важливу роль відіграє і те, що зібраний він був не на російських просторах, а в союзній Латвії. Тому і якість відповідна. Однак пора розібрати основні характеристики цього пристрою і розглянути відгуки щасливих володарів цього “дива”. Але спочатку трохи загальної інформації про виробника.
Про виробника
Коли компанія “Радіотехніка” була дочірнім підприємством відомого заводу “ВЕФ”. Останній був скасований в 1997 році. Але “Радіотехніка” залишилася й донині працює. Тепер це найбільший виробник музичної апаратури в Східній Європі. Історія компанії почалася в 1927 році. Тоді Абрам Лейбовіц заснував невелике підприємство з випуску радіоприймачів. З часом фірма розрослася і почала випускати величезну кількість побутової електроніки: від радіоприймачів і телевізорів до підсилювачів і акустичних систем. Легендарні колонки S90 були сконструйовані і випущені в 1989 році. Приблизно до цього ж тимчасовому періоду відноситься і розробка такої речі, як підсилювач “Радіотехніка У-101”.
Варто відразу зазначити, що досвідчені “аудіофіли” не цінують техніку цього виробника. Вони вважають її масовим “шлаком” і “мотлохом”. Єдине, що визнають ці товариші з радянських аудіосистем – топові підсилювачі від “Амфітон” і легендарний “Бриг”. Але в будь-якому випадку підсилювач “Радіотехніка У-101” стерео в десять разів краще того китайського непотребу, який зараз знаходиться на прилавках магазинів електроніки. Тому для озвучування невеликих приміщень (таких як стандартна квартира) його можна і потрібно придбати. Тим більше що на вторинному ринку цей апарат коштує копійки. Однак перейдемо до особливостей дизайну підсилювача та його технічними характеристиками. Бо це найважливіше.
Зовнішній вигляд і дизайн
Отже, подивимося на підсилювач “Радіотехніка У-101” стерео. Його дизайн, в принципі, стандартний для пристроїв цього виробника 80-х років минулого сторіччя. Тим не менш масивна передня панель з шліфованого алюмінію вселяє певну довіру. Чисте дерево, яким оформлена інша частина корпусу, теж навіює деякі позитивні емоції. Але найбільше порадували кнопки перемикання режимів роботи і регулятори гучності, балансу, НЧ і ВЧ. Вони зроблені добротно (з того ж алюмінію), а розмір такої, що точно не промахнешся. Все це відмінні риси радянської аудіотехніки тих часів. І “Радіотехніка” теж виглядає відповідно. Проте конструктори не забули і про охолодження внутрішніх елементів пристрою. Добротні решітки з металу розташовуються у верхній частині корпусу, і в нижній. На задній панелі є масивний рефрижератор блоку живлення і велику кількість необхідних роз’ємів (в основному пятиштырьковых). Виконана задня панель теж з металу.
Вага і габарити
Радянська техніка не відрізнялася компактністю. Не виняток і стерео-підсилювач “Радіотехніка”. Розміри його досить значні. Його ширина становить 330 мм Довжина – 430 мм, А висота – 80 мм. Досить об’ємний апарат. Для його установки доведеться підібрати відповідне місце. Ідеальним варіантом була б стійка під апаратуру. Вони випускалися (і були вельми популярні) в 90-х роках минулого століття. Але і зараз є така меблі. Ось тільки зараз габарити таких полиць заточені під китайські “ресивери”. Але цей підсилювач повинен там поміститися. Що стосується ваги, то маса у цього підсилювача значна – 10 кг. Такої вага вийшов з-за тяжкості блоку живлення, окремих компонентів і металевих елементів дизайну. Але зате одразу видно, що перед нами добротне, якісне радянських пристрій. Тепер перейдемо до технічних характеристик підсилювача. Саме вони визначають якість відтвореного звуку.
Технічні характеристики підсилювача
Отже, перейдемо до технічних характеристик підсилювача. Варто відзначити, що він не підійде любителям гучної музики. Його номінальна вихідна потужність складає всього 20 Вт на канал. Для озвучення стандартної кімнати цілком достатньо. Але не більше того. Опір 4 Ом для кожного каналу. Це означає, що величезні підлогові 8-Му колонки (на кшталт “Амфитона”) до нього підключити не вдасться. Він просто не зможе їх розгойдати. Найкращий варіант – поличні АС. Саме вони найбільше підходять до такої штуки, як підсилювач “Радіотехніка”. Характеристики досить скромні. Навіть за радянськими мірками. Але зате забезпечується висока якість звуку. Діапазон відтворюваних частот підсилювачем коливається від 20 до 20 000 Герц. Цього цілком достатньо для забезпечення якісного звуку. Якщо підключати цей підсилювач до комп’ютера, то обов’язково потрібно використовувати зовнішній ЦАП. Тільки він зможе розкрити весь потенціал даного підсилювача.
Робота з сторонніми шумами
Активне шумозаглушення – це дуже хороша штука в складі будь-якого підсилювача. На жаль, підсилювач “Радіотехніка” позбавлений цієї корисної опції. Шуми є. Але вони не настільки помітні неозброєним вухом. Відношення сигналу до зваженого шуму – 83 децибела. А відношення сигналу до фону – 60 децибел. Це досить хороші характеристики. Коефіцієнт гармонік на низьких частотах становить не більше 0.2 %. Для непідготовленого читача ці цифри нічого не означають. Але можна пояснити їх простіше. Цей підсилювач здатний забезпечувати високоякісне звучання будь-якої композиції навіть на максимальній для нього гучності з мінімальними спотвореннями. А це найважливіша річ в будь-якому підсилювачі. Хоча б тому “Радіотехніка У-101” набагато краще китайського ширвжитку, який зараз заполонила прилавки магазинів. Тому, якщо є можливість придбати “Радіотехніку”, не потрібно втрачати шанс стати власником якісної апаратури.
Схема підсилювача і його ремонтопридатність
Схема підсилювача “Радіотехніка” чітко дає зрозуміти, що перед нами якісний пристрій родом з Радянського Союзу. Так добре вже ніхто не робить. У Союзі техніку створювали на десятки років. Зараз же всі компанії женуться за прибутком. Тому сучасна техніка працює до першої поломки. Потім потрібно йти купувати новий пристрій. Тут же всі деталі взаємозамінні. Навіть якщо якісь компоненти вже припинили випускати, можна знайти аналог, встановити його, і підсилювач знову буде працювати ще десяток років. За статистикою, перше, що відмовляє в підсилювачах “Радіотехніка”, – конденсатори. Благо такого добра на радіоринках вистачає. Також досить часто летить захист від перевантаження. З цим складніше, так як окремі її компоненти вже не випускаються. Але немає жодних проблем із заміною, так як підходять сучасні з такою ж ємністю.
Які ще “болячки” має підсилювач “Радіотехніка У-101” стерео? Схема чітко показує, що левову частку місця в корпусі пристрою (та й на друкованій платі) займає блок живлення і його компоненти. Якщо він згорить, тоді почнеться головний біль. Таких вже не роблять, а знайти сучасні аналоги не так-то просто. Але є один плюс: блок живлення виходить з ладу рідше всього. Відомо лише кілька таких випадків. Справа в тому, що даний блок забезпечений відмінними стабілізаторами. Тому його вихід з ладу трапляється дуже рідко. І в більшості випадків достатньо буде замінити резистор опору з ідентичною маркуванням. Цей підсилювач цілком ремонтопрігоден. І це ще одна його перевага. Полагодити його зможе практично будь-яка людина з паяльником. Потрібно тільки хоч щось міркувати в радіоелектроніці.
Порівняння з іншими підсилювачами
Це дуже відповідальний крок. Потрібно врахувати всі нюанси і зрозуміти, підсилювач “Радіотехніка” краще або гірше інших. Перший конкурент – “Амфітон-001”. При однакових умовах відтворення наш герой показав куди більш повну сцену звуку, ніж “Амфітон”. Далі – більше. Бас “Амфитона” ніяк не міг стати таким же правильним і швидким, як НЧ, створені “Радіотехнікою”. Явний провал. Наступним піддослідним став легендарний “Бриг У-001”. Цей монстр звуку запросто зробив простенький 101. У “Брига” вийшло куди більш якісне звучання. І з цим нічого не можна було зробити. Хоч “Бриг” та роками старше, але набагато краще, ніж “Радіотехніка”. Біда тільки в тому, що знайти адекватний “Бриг” на вторинному ринку дуже важко. Тому “Радіотехніка” залишається оптимальним варіантом. Так і недосвідчений слухач не помітить особливої різниці між цими двома підсилювачами.
Позитивні відгуки про “Радіотехніці”
Що кажуть ті, хто вже встиг придбати попередній підсилювач “Радіотехніка У-101”? Переважна більшість власників задоволені тим звуком, який забезпечує цей підсилювач. Інші ж зазначають, що після невеликого доопрацювання апарат став звучати ще краще. Але всі меломани сходяться в одному: цей підсилювач простий в експлуатації. Він чудово підходить для повсякденного використання. Ще однією перевагою люди вважають простоту ремонту підсилювача в разі його виходу з ладу. У загальному і цілому, власники задоволені пристроєм.
Негативні відгуки про “Радіотехніці”
Підсилювач “Радіотехніка” удостоївся негативних відгуків тільки від тих, хто вважає себе “аудіофілами”. Найчастіша скарга від цих товаришів – недостатня глибина сцени. Також скаржаться на опрацювання низьких і високих частот. Але це не топовий підсилювач. Якщо хочете такого звуку, то потрібно купувати апарат за кілька тисяч доларів. А “Радіотехніка” – це підсилювач початкового рівня. Так що такі скарги брати до уваги не варто.
Висновок
Отже, ми розглянули попередній підсилювач “Радіотехніка У-101”. Це якісне і надійне пристрій, який здатний забезпечувати високоякісний звук при мінімальних витратах. Придбати цей підсилювач на вторинному ринку можна за копійки. І в хорошому стані. Зайвий привід забезпечити себе якісною апаратурою. Хоч і родом з минулого.
