Білгород – красиве сучасне місто, чомусь незаслужено обділений увагою туристів. Приїхавши на вихідні або перебуваючи тут проїздом, резонне питання, що подивитися за один день в Бєлгороді, підніматися не буде, варто тільки дістатися до старого центру міста, де сконцентровані цікаві туристичні об’єкти. Розглянемо декілька визначних пам’яток, безперечно заслуговують уваги у гостей Білого міста.
Преображенський собор
Одна з духовних пам’яток Білгорода – Преображенський собор, сьогодні вважається головним у Білгородській і Старооскольской єпархії. У 1813 році були закінчені роботи по перебудові старих дерев’яних будівель в кам’яні, і храм був освячений в ім’я перемоги російських військ над Наполеоном.
У Преображенському соборі зібрано багато святинь. Там зберігаються мощі чудотворця Йоасофа – білгородського єпископа. З закритою Троїцької церкви була перевезена ікона Миколи Ратного, віком майже 500 років. Ще однією святинею вважають ікону Божої Матері “Знамення”.
Величезних сил коштувало віруючим зберегти свої святині, та й сама будівля під час антирелігійних кампаній. Кілька разів храм намагалися закрити і використовувати для зберігання зерна, але не зважилися. Закрили його лише в 1962 році, організувавши там краєзнавчий музей – і це вберегло цей архітектурний пам’ятник від руйнування.
Під час перебудови, коли ставлення до церкви у держави змінилося, храм було повернуто віруючим. Після цього почалися роботи щодо відновлення, реставрації та внутрішнього оформлення. Навколо храму спорудили огорожу, поміняли купола, а всередині виготовили новий позолочений іконостас з 2-х ярусів, розписали купол храму.
Сьогодні духовенством собору проводиться широка робота з релігійної освіти парафіян. Преображенський собор вважають пам’яткою архітектури, але, незважаючи на це, при храмі працює недільна школа, в якій вивчають церковні дисципліни, святе письмо й пісноспіви. Щоб схилиться перед святими і помолитися, приїжджають віруючі з усіх міст країни. Вважають, що ікони мають цілющу силу і допомагають моляться в найважчих життєвих ситуаціях. Щорічно влаштовують хрестовий похід з іконою Богородиці “Знамення”.
Бєлгородський зоопарк
Ідеальне місце відпочинку для всієї родини – зоопарк. У Білгороді він розташований майже у центрі міста, на березі річки Вязелка, і займає площу 25 га. Вся ця територія поділена на спеціальні зони для тварин з просторим вигулом, а також з будиночками для утримання в зимовий період. Щоб відвідувачам було легше орієнтуватися, всі експозиції мають відповідні назви: “Далекий схід”, “Африка”, “Європа”, “Російська північ”. Окремо виділені менші брати, які проживають у Білгородській області, а для водоплавних птахів створено штучне озеро.
Мешканці бєлгородського зоопарку включають в себе наступних тварин: 40 видів ссавців, 5 видів рептилій, 33 види птахів, велика кількість кормових. Тут можна побачити могутніх левів, леопардів, амурських тигрів, різні види вовків, рись і пуму, великих ведмедів, граціозних лам і оленів і багатьох інших. По вольєрах розгулюють золоті фазани, павичі, а також орли та сичі. Є на території “Бабусин дворик”, де представлені різні породи кроликів і кролів, курей і качок. Для самих маленьких створений контактний зоопарк, з можливістю без побоювання не тільки погладити тварин, але навіть їх погодувати. Пакетики з ласощами для звіряток можна придбати тут же.
Для гостей проводять конкурси, майстер-класи, є атракціони, кафе, сувенірний магазин, дитячий майданчик, зона відпочинку. Для бажаючих придбати папужки або фазана, декоративну курочку або свинку на території відкрито спеціальний зоомагазин. У список екскурсій по місту Бєлгороду обов’язково варто внести відвідування зоопарку, яке нікого не залишить байдужим.
Пам’ятник Володимиру Великому
У 1992 році бєлгородської владою було вирішено встановити пам’ятник князеві Володимиру, якого вважали засновником міста. На його спорудження пішли кошти від добровільних пожертвувань і гроші спонсорів. Відкриття приурочили до 55-ої річниці визволення міста від німецьких загарбників і 2000-річчя Різдва Христового. Висота найбільшого пам’ятника в місті більше 20 метрів, відкритий він був у 1998 році на Харківській горе. Складається він з трьох ярусів. У першому зображені фігури Архангелів і засновників Християнської церкви, апостоли і фігури святих воїнів. На другому ярусі розташовані фігури російських святих, а на верхньому – скульптура князя Володимира. Він стоїть на вінку лавра, в правій руці, високо над головою тримає хрест, благословляючи цим жестом руську землю. Лівою рукою князь спирається на щит – символ заступництва і захисту всього слов’янського народу. Постать князя – це пам’ять про героїчне минуле, про його витоки. Лише за правління Володимира великого з’явилися перші школи, почали поширювати книги. Київська Русь стала на шлях процвітання. Так як пам’ятник знаходиться на самому високому місці в Бєлгороді, там же є і оглядовий майданчик, з якого можна милуватися міської панорамою. Особливо красивим виглядає Білгород і пам’ятки ввечері, коли все місто залитий вогнями. Цього пам’ятника був присвячений випуск поштової марки, а в 2002 році з його зображенням був випущений поштовий конверт.
Пам’ятник даішнику
В честь реального людини Павла Гречихина встановлений у Білгороді пам’ятник чесному даішнику. Вважається одним із брендів міста. Інспектор ДАІ прославився своєю чесністю, піддавав штрафу всіх, незважаючи на статус і чин порушника. Монумент з міді являє собою фігуру даішника зі своїм мотоциклом “Урал”. Вночі фари мотоцикла запалюються, а палиця в руці підсвічується, нагадуючи, що неприпустимо порушувати рух. Встановлено пам’ятник на місці колишнього поста ДАІ, де зустрічаються два в’їзди в місто, дві магістралі, які вважаються найбільш завантаженої розв’язкою в місті. Старшина Гречихін протягом усього свого життя був і залишається прикладом для всіх, хто продовжує його справу. Завдяки його чесності та непідкупності з’явився навіть девіз “Добра слава краще багатства”.
Драматичний театр
Культурний центр Білгорода – Драматичний театр ім. Щепкіна, лауреат багатьох престижних театральних фестивалів, як у Росії, так і за кордоном. Перші відомості про театр, збережені в архіві, відносяться до початку діяльності Бєлгородського колгоспно-радгоспного театру в 1936 році, завданням якого було “навчати селян культурі мистецтва”. Під час війни гастролював по прифронтовим районах, підтримуючи бойовий дух народу. А в 1954 році, з утворенням Бєлгородської області, театру присвоїли статус обласного і назвали на честь знаменитого актора Михайла Щепкіна. У 1962 році театру виділили нове, спеціально побудоване будівля в центрі міста. Сьогодні тут проводиться велика кількість різноманітних заходів: спектаклі, виставки, музейні вернісажі. Театр покликаний зберігати і розвивати музичну культуру Бєлгорода.
Білгородська філармонія
Величезне значення в культурному житті Бєлгорода грає філармонія. Вона прилучає молоде покоління до великого мистецтва. З дня відкриття, з 1966 року і по теперішній час філармонія користується великою популярністю, у неї величезна аудиторія шанувальників різного віку. Кожен рік вона поповнює свій репертуар, знайомить слухачів з новими творами та виконавцями. Зараз до складу філармонії входить симфонічний і джазовий оркестри, хореографічний ансамбль, оркестр російських народних інструментів, камерний хор. Великий творчий колектив крім виступу в рідному місті багато гастролює по інших областях, бере участь у різних фестивалях. Найбільш численним колективом міста у філармонії є симфонічний оркестр, який несе за своїми плечима 23-х річну історію різних виступів. В його репертуарі світова класика, симфонічні твори, арії з оперет і мюзиклів, сучасні твори радянських композиторів. В Бєлгородської філармонії можна купити абонемент на різні музичні програми. Тут також починалася кар’єра композитора Максима Дунаєвського і відомого виконавця Миколи Гнатюка. Культурна пам’ятка Білгорода – філармонія проводить велику музично-просвітницьку діяльність, якої потребують наші сучасники.
Центральний парк
Одним з найулюбленіших місць відпочинку в Бєлгороді є Центральний парк культури і відпочинку ім. В. І. Леніна. Його погруддя прикрашає центральну алею парку. Сюди йдуть відпочити всією сім’єю, тому що кожен знайде собі заняття по душі. Тут встановлені італійські і російські атракціони, луна-парк, дитячий містечко з великим тренувальним майданчиком, де можна покататися на скейтборді, роликах, велосипеді. Дуже подобається підліткам проходити випробування в єдиному в місті мотузяному містечку. У дитячому центрі “Тропікано” великий вибір дитячих ігрових автоматів, в чарівне подорож можна відправитися по ігровому лабіринту. Дитячий театр, анімаційні програми з використанням куль, мильних бульбашок, танцями та іграми прикрасять відпочинок і запам’ятаються надовго. У Білгородському парку виступають творчі групи і популярні колективи, проводять розважальні заходи та народні гуляння. А в кафе можна не тільки відпочити, але й смачно поїсти, тим більше, що є навіть спеціальне дитяче меню. У літній час В парку працює фонтан “Хоровод”, біля якого можна відпочити від спеки і розслабитися під дзюрчання водних струменів. У центральному парку Бєлгорода крім місцевих жителів відпочивають і гості міста. І всі йдуть задоволені і радісні від проведеного відпочинку на природі.
Спадщина минулого
Багато в Бєлгороді історичних пам’яток, які уособлюють стійкість і мужність попередніх поколінь, після відвідування яких ніхто не залишається байдужим.
Під відкритим небом створений найвідвідуваніший у Білгороді музей-діорама “Курська битва. Білгородське напрямок”, присвячена великому танковому бою в селі Прохорівка. Композиція створена з техніки воєнних років, розміщеної на оглядовому майданчику. В будівлі у формі дуги зберігаються документи, фотографії та речі, причетні до військової тематики.
Білгород одним з перших першим отримав звання “Місто військової слави”. Десятиметрова стела з цим виконаним з бронзи пам’ятним знаком встановлена на Соборній площі міста.
Історико-краєзнавчий музей Бєлгорода, відкритий ще в 1924 році, втратив багато колекційних предметів під час війни, після по крихтах збирав матеріали і знову був відкритий в 1948 році. Всі музейні експонати присвячені історії Бєлгородської області. Тут часто влаштовують відкриті лекції та наукові конференції.
У музеї народної культури, відкритому в 1999 році, зібрана колекція народної творчості, яка включає в себе одяг, прикраси, домашню начиння, знаряддя праці. Також є експозиції, що розповідають про історію російських селян, їх промислах і ремеслах.
Сонячні години
Серед численних визначних пам’яток своєю неординарністю дивує пам’ятник Білгород “Сонячний годинник”. Встановлення пам’ятника була присвячена 65-річчю звільнення Бєлгорода від фашистів. Величезний гранітний циферблат діаметром 11 метрів із золотою стрілкою, яка нагадує циркуль, видно здалеку. В ясний день час по цьому годиннику можна визначити з точністю до 10 хвилин (по падаючої тіні). А вночі світний циферблат демонструє сяючі зірки і сузір’я зодіакального кола. Ця пам’ятка Білгорода приваблює багато туристів, які намагаються зробити знімок на пам’ять, а для місцевих жителів – це місце зустрічі закоханих пар.
Музичний фонтан
Один з найбільш великих плаваючих фонтанів в Росії знаходиться в Бєлгороді, на річці Везелка. Струменя досягають висоти близько 25 метрів, а довжина його 70 метрів. Фонтан не тільки плаваючий, але і музичний. Вже близько 10 років біля нього збираються численні бажаючі помилуватися на цю рукотворну красу. Музичний фон змінюють кожен рік, а також програмують основні водяні картини. Танець води супроводжується підсвічуванням і дуже ефектно і барвисто виглядає в темний час доби.
Відгуки туристів
При виборі будь-якого міста для своєї подорожі можна зустріти суперечливі відгуки туристів. Білгород також не став винятком. Деякі вважають його дуже сучасним і бездушним. Незважаючи на це, більшість гостей та місцевих жителів сходяться на думці, що Білгород безумовно заслуговує уваги, як чистий затишний місто з багатим історичним минулим, та шани за звання міста військової слави.
Варто приїхати сюди хоча б на пару днів: неспішно пройтися по його центральними вулицями, побачити меморіали і обеліски, поглянути на незвичайні пам’ятники, відчути атмосферу міста. Цього буде достатньо, щоб отримати приємні враження і, можливо, коли-небудь знову повернутися в Білгород.
