В сучасному світі люди так рідко стали цікавитися літературою, що почали забувати багато її жанри. Пора заповнити порожнечі і дізнатися ближче памфлет. Що таке, як його відрізнити від інших жанрів і які його основні характеристики, розглянемо далі.
Що кажуть тлумачні словники?
Даль описував, що таке памфлет, так: походить від англійського словосполучення “стаття, яка відстоює що-небудь” і надрукована окремим тиражем, як книга.
Тлумачний словник Ожегова трохи розширює поняття, що таке памфлет. У ньому написано, що це гострий, трохи злісне твір, метою якого є викрити політичну сторону державної діяльності.
Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона дає саме розширене пояснення цьому явищу.
Що таке памфлет?
Основне покликання памфлету – сказати правду про політичному і суспільному устрої так, щоб було всім зрозуміло, про що йде мова, але в той же час завуалювати або прикрасити дійсність. У памфлеті прямо не скажуть: “У нас все погано!”, а скажуть: “Жив-був цар, який не дбав про свій народ”.
Сатира в журналістиці
Основний спосіб висміяти дійсність — це застосувати сатиричні прийоми. Жанр памфлету — це теж свого роду сатира, тільки якщо коміки здатні побачити смішне там, де є серйозність, то памфлетисты зовсім навпаки – несуть гнівну ноту.
Публіцистичний твір має мету викрити кого-то. Не просто висміяти, а принизити, образити, змусити визнати провину.
Памфлет і фейлетон — це одне і те ж?
Багато плутають ці два поняття. Якщо зіставляти п амфлет і фейлетон, можна знайти відмінності. Насправді, другий жанр має французьке коріння і означає “легкий, як листок”. Фейлетон — це тонкий гумор, необтяжливий, романтичний, як сама Франція. Здавна короткі замітки друкували в самому низу газети, відокремлюючи їх від основного тексу широкої жирної смугою.
У суспільному житті фейлетони теж завжди грали вирішальну роль. Їх основна мета — це висміювання зла. Людям подобався цей жанр тим, що можна було відкрито посміятися над тими, у кого була необмежена влада або занадто багато грошей. Причому робилося це настільки делікатно, що вся несправедливість світу здавалася простіше.
Характеристика памфлету
Є деякі ознаки, по яких можна точно дізнатися, що це памфлет. Значення цього жанру для громадськості велике. В історії відомі випадки, коли завдяки гострим висловлювань, свергалась влада.
Ознаки памфлету:
-
Будь аргумент підтверджується фактами з логічної зв’язком між ними. Обов’язково дається їх оцінка.
-
Брутальна критика зі злісними висловлюваннями, адресована певній особі.
-
Принципова політична точка зору. Оскільки памфлет завжди має політичний характер, його автор повинен мати свою принципову точку зору. Він може як спростовувати чинний лад, так і підтримувати його.
- У структурі твору простежується політична пропаганда.
Світанок і становлення памфлету як жанру публіцистики
Памфлет використовують ще з давніх часів. У стародавньому Римі були популярні форми діатриби і інвективи. Але найбільшу популярність памфлети набули в епоху Реформації.
Найбільш популярні автори:
-
Свіфт “Листи суконщика”, “Казки бочки” – початок XVIII століття. Його листи були направлені проти уряду Англії.
-
Дефо “Найкоротші терміни розправи з дисидентами” – приблизно того ж періоду. За свій гострий сарказм Дефо сидів у в’язниці, і в покарання стояв біля ганебного стовпа.
-
Едмунд Берк – ворог французької революції, він вимагав відновлення війни з Англією.
У Росії памфлет (що таке памфлет розуміли одиниці) не був поширений почасти через те, що в період свого розквіту у Європі в XVIII-XIX століттях Імператорська цензура не пропускала подібні видання.
З письменників можна відзначити Радищева, він писав памфлети. Приклад – “Подорож з Петербурга в Москву”. Це був замаскований роман, в якому висміювання політичного ладу було вміло завуальовано.
Памфлет і комунізм
Серед засновників соціалістичного співтовариства було популярно писати сатиричні злісні статті проти існуючого ладу. Енгельс вибирав для своїх памфлетів філософську тематику. Одне з його творів – “Шеллінг – філософ у Христі” (1842). Незважаючи на те що тема богословная, в роботі він висміює віру в Бога.
Маркс і Енгельс вели спільну роботу над текстом памфлету “Святе сімейство” (1845). У ній містяться яскраві зразки гострих, чудово складених памфлетів, спрямованих на висміювання політичного ладу і в той же час доводять необхідність соціалістичного майбутнього.
Відродження памфлету в СРСР
Незважаючи на те що в царській Росії цей жанр не прижився, він став популярним в період становлення СРСР. Роботи Леніна “Пролетарська революція і ренегат Каутський” стало чудовим засобом знищення противника.
У воєнний період памфлет використовували для того, щоб підкреслити нікчемність імперіалізму в особі націської армії. Ще пізніше, у часи “Холодної війни” сатиричний жанр був необхідний для інформаційного протистояння.
Висновок
Як видно з історичним подіям, памфлет – це потужний інструмент боротьби з політичною ідеологією. Він пережив кілька епох свого становлення у кожному столітті, починаючи з часів Римської імперії. Справжнє покликання будь-якого письменника – це викликати емоції у читача. Позитивні або негативні, будь-які. А завдання памфлетистов – змусити людей думати, як вони. Чимало любителів правди поплатилися за свій гострий язик життями, але також, багато з них відкрили очі простій людині.
