Основні види витрат, класифікація

Завдання діяльності

Основним завданням є створення виробництва вторинної сировини з поліетилену в кількості 1200 тонн щорічно. Обсяг необхідних інвестицій: 100 000 євро (6 835 000 рублів). Розрахунки проведені при курсі 1 євро – 68,35 рубля.

Створення комплексного виробництва з переробки поліетиленових відходів на базі інноваційних технологій дасть можливість вирішити проблему їх вивезення на сміттєвий полігон. Вторсировина, що отримується в ланцюзі рециклінгу, з затратної сфери перетвориться в прибуткову статтю.

Після запуску аналізованого виробництва в місцевий і обласний бюджет будуть надходити додаткові фінансові вливання. Змонтована лінія з переробки відходів поліетилену стане першою в регіоні.

Розрахунки за проектом

За останні 2-3 роки намітилася тенденція до істотного підвищення цін на первинну сировину для виготовлення виробів з пластмаси та поліетилену (ріст склав 170%). Подібна ситуація істотно знижує фінансово-економічні показники нових невеликих виробництв, які орієнтовані на створення певного асортименту продукції. Така тенденція змушує виробників поліетиленової продукції шукати варіанти зниження собівартості продукції.

При встановленні ціни на вироблену продукцію будемо враховувати витрати виробництва. Такий спосіб називають методом «середніх витрат плюс прибуток». Ціна продукції розраховується за формулою: P = S*(1+ Рп) + Н, де С — собівартість; Рп — відсоток прибутку (націнка); Н — податки (ПДВ). Для виходу на ринок встановимо первісну націнку в розмірі від 40% до 60%. Тарифи страхових внесків, сплачуваних до Пенсійного фонду РФ, складуть 26,0%, у ФСС РФ — 2,9%, фонди медичного страхування— 5,1 %.

Постійними витратами за проектом буде оплата інтернету, факсу, комунальні послуги, оренда обладнання та приміщень, виготовлення рекламної продукції, придбання патентів, ліцензій, виплата заробітної плати співробітникам. Амортизацію визначимо лінійним методом, взявши вартість обладнання 40 965 євро (1 євро – 68,35 рублів), експлуатаційний термін 5 років.

Амортизаційні відрахування визначимо за формулою: К = (1/ n) * 100%, де До — норма амортизації у %; n — термін корисного використання основного засобу в роках.

До = (1/5)*100% = 20%, амортизаційні відрахування: А= (2800000 * 0,2) / 12 = 46 660 руб.

Змінні витрати виробництва передбачають витрати на матеріали та сировину, комплектуючі, витрати на енергію і паливо, інші витрати. Собівартість продукції: S = (VC+FC)/N = (810600+ 971380) / 100000 = 17,92 руб. Для того щоб підприємство могло закріпитися на ринку, в перші місяці роботи націнка на вироблену продукцію 40-60 %. Оптова ціна за 1 кг поліетиленових гранул варіюється в діапазоні 25,1-28,7 руб. При продуктивності 100 000 кг гранул в місяць, прогнозна виручка складе 3 050 500 рублів.

Фінансово-економічний ризик пов’язаний з падінням попиту, появою альтернативного продукту, зниженням платоспроможності споживачів, ростом податків, зниженням цін фірмами-конкурентами.

Для мінімізації подібних ризиків будемо своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку.

Технічні ризики пов’язані з поломкою обладнання, недостатньою якістю сировини, новизною технологій.

Для мінімізації такого виду ризиків плануємо проведення профілактичних робіт, здійснювати контроль на кожній стадії виробництва.