Незважаючи на появу все нових і нових технологій в агропромисловій сфері, питання підвищення врожайності не втрачає своєї актуальності у всьому світі. Безумовно, головним критерієм нормального розвитку сільськогосподарських культур є висока якість ґрунту. Існують різні способи підтримання родючості полів, але всі вони спрямовані на забезпечення рослинам умов, при яких вони будуть отримувати з землі необхідну кількість поживних речовин, вологи та повітря.
Правильний баланс органічний речовин – запорука родючості ґрунтів
Головним показником при оцінці рівня родючості ґрунтів є вміст і запас в них органічних речовин, які безпосередньо впливають на їх агрономічні якості та режими. Залежно від різноманітності та кількості поживних елементів, службовців енергетичним матеріалом, визначаються фізико-хімічні та водно-фізичні властивості ґрунтів.
Всі поживні речовини поділяються на легкоразлагаемые (лабільні) і консервативні (стійкі) з’єднання.
- Легкоразлагаемые речовини (середньо – і низькомолекулярні вуглеводи, пептиди, амінокислоти, гумінові кислоти і т. д.) досить легко і швидко мінералізуються живими організмами, що живуть у грунті, грають роль джерел живлення та енергетичного матеріалу, а також стимулюють процес фотосинтезу і відповідають за структуру грунту. Із-за дефіциту лабільних сполук різко погіршується поживний режим ґрунту і порушується його структура, тобто настає стан выпаханности.
- Консервативні з’єднання (гумусові речовини, похідні лігніну, деякі полісахариди, різні органо-мінеральні сполуки тощо) в процесах мінералізації беруть участь слабо, за рахунок чого забезпечують стійкі властивості ґрунтів (колір, буферність, структуру, потенційні резерви поживних елементів).
Таким чином, підтримання родючості ґрунтів – це процес, перш за все спрямований на їх збагачення необхідними поживними речовинами.
Методи обробки ґрунтів
Для отримання хорошого врожаю обов’язково потрібна грамотна обробка грунту. Цей процес включає різні операції, проведені як перед посадкою сільськогосподарських культур, так і в період їх росту. Так перед сівбою виконують зяблеву і основну обробку.
Одним із способів підтримки родючості полів є основна обробка грунту за допомогою плуга відвальним і безвідвальним методами. Безотвальный метод обробки спрямований на збереження вологи в землі, тому його дуже часто використовують у степових посушливих зонах. Якщо ж на сільськогосподарських угіддях немає дефіциту вологи, застосовують комбіновану систему обробітку ґрунту, чергуючи відвальний і безотвальный методи.
В процесі росту рослин необхідні розпушування і культивація землі для запобігання її ущільнення та забезпечення доступу повітря до коріння.
Внесення добрив
Як було сказано вище, головний спосіб підтримання родючості полів – це збереження балансу поживних органічних і мінеральних речовин для стимуляції процесу біологічної азотфіксації.
Мінеральні добрива є важливою складовою поживного комплексу, однак при змиві з полів вони забруднюють навколишнє середовище. Для запобігання негативних наслідків їх вносять невеликими дозами, закладаючи в грунт.
Органіка у вигляді гною, сапропелі і торфу несе меншу екологічну небезпеку, однак вимагає не менш відповідального ставлення. Кожен з перерахованих компонентів володіє певними хімічними властивостями, які можуть не тільки збагатити грунт, але і вбити її мікрофлору. Тому органічні добрива перед використанням готують шляхом компостування, обробки в метантенках та іншими методами.
Застосування сидератів
На думку вчених-агрономів, сидерація – це найкращий спосіб підтримання родючості полів. Головними його перевагами є екологічність і ефективність відновлення балансу поживних і органічних елементів у грунті. Сидерати відносяться до органічних добрив. Це рослини, біомасу яких заорюють в грунт в якості природного зеленого добрива.
Сидерати утворюють густий полог, за рахунок чого пригнічуються бур’яни, а завдяки глибокої кореневої системи необхідні поживні елементи піднімаються з глибини ґрунту у верхній орний шар. Спосіб підтримання родючості полів з допомогою сидеральних рослин ще й економічно вигідний, так як не потрібно транспортувати іншу органічну підгодівлю на місця посадок і відпадає необхідність виробляти азотні добрива.
