Спілкування між людьми складається з безлічі аспектів, таких як життєвий досвід, методи комунікації, знання, інтуїція. Безумовно, важливою особливістю є характер людини, яка вміє підтримати приємну бесіду, тобто володіє почуттям такту. А якщо все не так, і перед вами грубий і зухвалий співрозмовник, виявляє нетактовність по відношенню до вас?! Про це та інше піде мова в нашій статті. Отже, почнемо. Нетактовність – це…
Слово з часткою «не»
Як відомо, частка «не» висловлює заперечення, відторгнення. Це свого роду психологічний процес, що виявляється як відмова визнавати що-то.
Так само справа йде і з безтактністю. Це нетактовність або некоректність. Можна ще сказати, не політичність або неблаговоспитанность. Всі ці слова можна об’єднати одним: «нетактовність». Таким чином, під безтактністю слід розуміти чиєсь зауваження, запитання або висловлену невпопад думка, що виходять за рамки пристойності, певною розмовної ситуації, без турботи про почуття співрозмовника.
Отже, що значить нетактовність? Розмовляєш під час лекції або зборів, критикуєш начальника в присутності підлеглих, робиш зауваження чужим дітям у присутності їх батьків – все це можна віднести до визначення нетактовності.
Два полюси однієї планети
Слід розуміти, що нетактовні люди існували і будуть існувати у всі часи. Нетактовність умовно можна розділити на свідому і несвідому. В останньому випадку людина діє невпопад, випадково, не підозрюючи, що його слова можуть викликати образу чи навіть завдадуть травму. Але такого роду поведінку можна спостерігати рідко. В даний час нетактовні люди чудово розуміють, навіщо і для чого вони так роблять.
Навмисна нетактовність є різновидом “вампіризму”. Прикладом нетактовності може бути провокаційне питання, яке викликає у людини або збентеження, або спалах гніву. В тому і в іншому випадку нетактовне людина отримує задоволення від вашої реакції.
Антипод нетактовності – тактовність. Для тактовного людини дуже важливі почуття співрозмовника. Він не дозволить собі зайвого питання, чи зуміє відчути ту хитку грань, що відокремлює особистий простір від соціально доступного.
Бережіть нерви: правила спілкування з людиною нетактовним
«Чому ти звільнився з роботи?» або: «Коли ж почнеш худнути, а то в двері скоро будеш проходити боком?» Такого роду питання міг хоч раз в житті чути кожна людина.
Але не поспішайте засмучуватися, в таких випадках слід знати, як вести себе з нетактовним людиною. По-перше, не варто відповідати різко, показуючи біль і образу, відповідайте туманно, що дозволить надокучливого співрозмовника залишити вас у спокої. По-друге, почуття гумору може сприятливо вплинути на ситуацію і дозволить вам тримати себе в руках. По-третє, вміло переведіть розмову на іншу тему. І останнє, якщо ви знаєте «хворі місця» співрозмовника, не відповідайте на його каверзні запитання – задайте своє.
Деякі особливості манери поведінки
Деяка ступінь перебільшення властива цього матеріалу. Але така манера була вибрана не випадково, адже саме опис в перебільшеному вигляді дозволить кожному з нас зазирнути у власний внутрішній світ і краще зрозуміти саму суть людини. Роблячи упор на темні сторони людської душі, виділимо, що нетактовність – це негативна риса характеру. Вона може проявлятися в самих несподіваних ситуаціях, коли людина свідомо чи несвідомо порушує соціальну дистанцію, необхідну кожному члену суспільства, або ж вікові межі для такого індивіда не мають сенсу.
Безтактністю можна назвати надмірну цікавість, що, в принципі, може бути нешкідливим. Якщо ви, наприклад, ненав’язливо, обережно, не безпосередньо, цікавитеся справами якусь людину, то в цьому випадку цікавість можна назвати здоровим.
Можна сказати, що ви розширюєте свій кругозір. Але зовсім по-іншому буде виглядати надмірну цікавість, тобто коли ви конкретно і занадто буквально в повчальної формі цікавитеся певним питанням. Подібного роду манеру поведінки можна сміливо назвати безтактністю. Слід враховувати, що не можна вказувати людині на її недоліки. Будь причина у фізичному нездужанні, моральному чи інтелектуальному рівні розвитку.
Приклад твору
«Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Не можна не погодитися з цими словами. Іноді слово може боляче ранити, а часом буде краще будь-яких ліків. Саме цій темі буде присвячено твір-роздум «Що таке нетактовність?»
У нашому сучасному світі проблема подібного роду в спілкуванні між людьми постійно виходить на перший план. Нетактовність ми зустрічаємо повсюдно: в журналах, в газетах, в публікаціях в Інтернеті. Потрібно бути дуже обережним зі словом, так як говорилося вище, словом можна не тільки образити, але вас можуть неправильно зрозуміти. Сила слова настільки велика, що вона здатна розділити людей, викликати ненависть чи любов, стати причиною ворожнечі.
Прохання бути обережним, скоріше за все, говорить про несвідомої безтактності з боку людини. Але давайте поговоримо про тих моментах, коли людина діє свідомо. Що штовхає його? Навіщо і чому йому потрібна ця жорстокість, злість, нетактовність? Може бути, це відбувається від почуття власного незадоволення? Може, не варто ображатися на нього, а пожаліти? Він слабкий, неврівноважений і злий. Потрібно подивитися на ситуацію під іншим кутом. Точніше, не подивитися, а вміти її розглядати з різних сторін. Але далеко не кожен може бути як добрий самаритянин і, отримавши ляпаса по одній щоці, відразу ж підставляти іншу. Та й чи треба так робити? Відповідь неоднозначний. Дивлячись хто перед тобою. Наприклад, хворий роздратований чоловік проявив нетактовність і грубість, чи варто його засуджувати? Але якщо це, скажімо, колега по роботі, один чи однокласник, який, слава Богу, здоровий, ситий, одягнений і взутий, але дозволяє по відношенню до вас нетактовність, то настав час давати відсіч.
З ким поведешся, від того й наберешся
Ця народна мудрість зобов’язана нас чомусь вчити чи про щось попередити. Іншими словами, цілком ймовірно, що з часом людина, сам того не підозрюючи, перейме манеру поведінки, мова і почне наслідувати поганого прикладу. Так чи інакше, кожна доросла людина має розуміти, що світ не складається тільки з двох кольорів, не ділиться на хороше і погане, він має в своїй палітрі безліч відтінків.
Потрібно тільки не забувати малювати своє життя світлими, чистими, яскравими квітами. А міркування про нетактовності необхідні, щоб зрозуміти ситуацію і справжню цінність людини.
Висновок
Підводячи підсумки сказаному, хотілося б додати, що нетактовність – це, насамперед, егоїзм. Вона настільки поверхнева і необдумана, що здатна ранити серця інших людей, подібно стрілі. Якщо людині притаманне хамство, то і весь світ він бачить як збіговисько хамів і негідників, якщо він завистлива – буде висміювати всіх і вся. Нетактовність – це конфлікт розуму і розуму. Потік нетактовності часом важко перекрити. Залишається надія на те, що людина виявиться в суспільстві розумних людей, які, поплескавши його по плечу, як пацієнта психіатричної лікарні, скажуть: «щось ти сьогодні розійшовся, остинь!»
