Афганістан в останні кілька десятиліть привертає увагу світової громадськості як одна з гарячих точок планети. Майже півстоліття тут триває кризова ситуація. Країна відчуває безліч проблем від перенаселення і вкрай низького рівня життя.
Афганістан – змішання народів і племен
Країна порівняно невелика за площею – трохи більше 650 тисяч кв. км. Вона дуже густонаселена і багатонаціональна. Останні дані про те, скільки населення в Афганістані, статистика наводить на кінець 2017 року – 35098174 людини. Основну масу складають три етнічні групи.
Це пуштуни, таджики і хазарейці.
- Пуштуни – чисельність коливається в межах 40 % від загальної кількості населення. Це найчисленніша нація країни.
- Таджики – складають приблизно 30 % загального числа жителів.
- Хазарейці – чисельність етносу ледь дотягує до 9 %.
Але це далеко не всі національності, які постійно проживають на території держави і мають статус «афганець» в паспорті. Серед інших дуже невеликих діаспор виділяються узбеки, пашаи, чараймаки, туркмени, нуристанцы, памірську народи, белуджі, брагуи, куджары, киргизи і кызылбаши. Чисельність населення Афганістану в кожної з них обмежується кількома відсотками від загального числа населення. Найбільша етнічна група – пуштуни – відноситься до гілки іранського народу. Розмовляють її представники на пушту, який поряд з даруй є офіційною державною мовою. В основі традиційного пуштунського укладу життя донині лежить родоплемінна ієрархія, на чолі кожного родового клану стоять вожді та старійшини. Пуштуни є мусульманами-сунітами.
Кількість жителів
Ситуація у таборі з міграцією та демографією загалом характерна для арабських країн Близького Сходу, але має особливості. В останні десять років населення Афганістану збільшувалася приблизно на один мільйон осіб щороку. У процентному співвідношенні цей показник дорівнює 3±0,2%.
Таким чином, з 2007 по 2018 роки кількість жителів республіки збільшилася з 25,5 до 35 мільйонів, тобто майже на третину. Для порівняння, за той же період часу з 1951 по 1961 роки природний приріст населення Афганістану становило в середньому по 200 тисяч чоловік щорічно. Процентний показник тоді коливався від 1,1 до 1,9 %. Пікові показники демографічної діаграми були: у 1984-му – негативний максимум -3,05 %; у 1992 році – позитивний +7,67 %. У період громадянської війни кінця сімдесятих – вісімдесятих років відбувся природний збиток населення у зв’язку з підвищеною смертністю і величезним потоком біженців із країни.
Особливості демографічної ситуації
Що сприяло такому бурхливому збільшення народонаселення в останні роки? Тривалий проміжок часу, практично з часу виведення радянських військ, релігійної верхівкою в країні проводилася тотальна ісламізація всіх сфер життя, заснована на нормах шаріату.
Правління ультрарадикального режиму «Талібан» повністю змінило вигляд колись стабільно розвивається держави:
- життя за законами шаріату: багатоженство і багатодітність;
- істотне зниження грамотності населення Афганістану;
- обмеження прав жінок;
- основною сферою економіки стало вирощування опіумного маку і експорт наркотиків;
- безперервна довгі роки громадянська війна.
Все це в сукупності призвело до різкого збільшення демографічного показника.
В тісноті
Не дивно, що країна з кожним роком все більше нагадує людський мурашник. Згідно з останніми даними, до кінця минулого року щільність населення Афганістану склала 54 людини на один км2.
Особливо це помітно в столиці – Кабулі, де проживає 3,5 мільйона чоловік, що становить 10 % від загальної кількості жителів. Крім традиційно високих показників народжуваності, ущільнення продовжується за рахунок втечі в місто населення з областей з нестабільною військової обстановкою. Однак вулиці Кабула також не відрізняються спокоєм, він очолює список найнебезпечніших міст світу.
Вікова градація
Аналіз середнього віку афганців дозволяє віднести її нинішнє становище до найбіднішим країнам, що розвиваються:
- Найбільші вікові групи – це діти до 15 років – їх близько 43 % – люди від 15 до 65 років – 55,5 %. Людей похилого віку старше 65 років всього близько 2,5 %.
- Середня тривалість життя в країні становить приблизно 45 років. Ці цифри говорять про те, що у зв’язку з низьким рівнем життя і відсутністю системи охорони здоров’я в стані присутня висока народжуваність, і в той же час – висока смертність людей середнього віку.
- В країні може читати і писати лише кожен третій.
При цьому між особами різних статей спостерігається нерівномірність: серед дорослих чоловіків грамотних близько 52 %, тоді як серед жінок тієї ж вікової категорії лише 24 %. Однак в останні роки спостерігається зростання цього показника вікового населення Афганістану. Так, серед юних жителів країни від 15 до 24 років цифри складають вже 70 % і 46 % відповідно.
Радянський Союз у громадянській війні Афганістану
Нинішня політична та економічна ситуація в країні, безумовно, є прямим результатом затяжної громадянського конфлікту, розпочатого ще в сімдесяті роки минулого століття. Афганістан завжди був важливим центром зв’язку між Європою та Азією. Однак аж до середини минулого століття був украй відсталим в економічному плані, промисловість відсутня. Саме тоді, наприкінці шістдесятих, країна переживала короткочасний економічний підйом. Відкривалися нові виробництва, в країну приїжджали туристи. Все закінчилося на початку сімдесятих, коли стався перший державний переворот, внаслідок якого була проголошена республіка. До цього моменту Афганістан був королівством, чинний монарх був скинений одним з його родичів – Мухаммедом Даудом.
Кілька років тривала політична боротьба, яка закінчилася в 1978 році новою революцією. До влади прийшов демократичний уряд. У цьому ж році почалася громадянська війна з прихильниками ісламської опозиції. Народно-демократичний уряд неодноразово зверталося за допомогою до дружнього Радянській державі. Як ми знаємо з історії, ці прохання були врешті-решт задоволені – 1979 року радянські війська взяли безпосередню участь в афганському цивільному збройному конфлікті на стороні урядових військ. За спиною релігійної опозиції стали Великобританія, США. Весь період протистояння війська афганських моджахедів, набраних з населення Афганістану, навчалися американськими інструкторами на території Пакистану і забезпечувалися зброєю, у тому числі ракетами «Стінгер». Така в двох словах велика політична гра, в результаті якої російські солдати виявилися втягнуті в чужу війну.
Варто також згадати, що силами російських військових був здійснений черговий урядовий переворот. Він мав на меті поставити біля керма в країні більш дружнього лідера. У загальній складності військовий контингент Радянського Союзу дев’ять років брав безпосередню участь у цьому затяжному конфлікті. Вражають слова М. Горбачова про цієї військової операції: «В Афганістані ми воюємо вже шість років. Якщо не змінювати підходів, то будемо воювати ще 20-30 років». Повністю війська були виведені лише в 1989 році.
Відлуння війни
Однак стабільність в Афганістані так і не настала, і, напевно, не скоро настане. Результатом тривалої громадянського протистояння стало перетворення країни в одну з найбідніших і найнебезпечніших у світі. Більш або менш цивілізоване життя можна тут побачити, мабуть, лише у столиці, проте теракти тут також є постійним явищем. Основним напрямком післявоєнного розвитку економіки і без того відсталою сільськогосподарської країни, в якій відсутнє промислове виробництво, стало вирощування опіумного маку.
В умовах повного руйнування господарства, політичної анархії і страхітливій бідності фермери вирощують його, просто щоб вижити. Афганістан є найбільшим у світі виробником наркотиків, левова частка яких поставляється в Росію і Європу.
Новітня економічна історія країни
Тільки до 2007 року економіка країни стала трохи змінюватися. З цих років держава поступово збільшує фінансування з бюджету освітніх, медичних установ.
|
Дата |
Значення | Зміна,% |
|
2017 |
572 | -1,77 |
|
2016 |
582 | -7,15 |
|
2015 |
627 | -4,82 |
|
2014 |
659 | -0,17 |
|
2013 |
660 | -2,97 |
|
2012 |
680 | 10,70 |
|
2011 |
615 | 13,90 |
|
2010 |
540 | 23,93 |
|
2009 |
435 | 14,32 |
|
2008 |
381 | 17,31 |
|
2007 |
325 | 20,18 |
Згідно з даними різних фінансових досліджень, в цей період стало підвищуватися як виробництво багатьох основних аграрних культур, так і видобуток корисних копалин. Основним гальмом у поліпшенні економічних показників, безумовно, є порушення транспортної системи країни і досконале відсутність безпеки у зв’язку з триваючими терористичними акціями радикальних релігійних формувань. В останні роки в протиборство з ісламізму «Талібан» тут набуло ще й ИГИЛ, бойовики якого здійснюють повсюдно теракти. Саме це відштовхує від співучасті в бізнесі іноземних інвесторів і вливання в розвиток країни донорських фінансів.
Корисні копалини – потенціал майбутнього
Незважаючи на всі існуючі проблеми, у держави є грандіозний джерело економічного благополуччя. Гірські хребти, які донині служать сховищами ісламських бойовиків, містять величезні запаси природного газу, нафти, вугілля. Вони практично не розробляються. Крім того, в надрах багатостраждальної афганській землі є родовища і таких мінералів, як Au, Li, Fe, Cu. Багато в чому саме природні багатства країни є причиною такої пильної уваги наддержав до цих територій і нестабільною військової ситуації, як і у багатьох сусідніх державах близького Сходу.
Країна сьогодні
Однак радує те, що в новинних зведеннях все більше зустрічається позитивних повідомлень про економічну життя нашого неспокійного близького сусіда. Так, в кінці минулого року представники Туркменістану, Афганістану продовжили підготовку до підписання угоди про проект ТАПІ, який передбачає прокладку газового трубопроводу в ряд арабських країн з Туркменії.
Гроші за транзит по території Афганістану стануть, як очікується, вагомим поповненням державного бюджету. Взагалі, кінець 2017 року приніс кілька великих новин для населення країни Афганістан.
В середині грудня Азіатський банк розвитку підписав угоду про виділення 360 мільйонів доларів на відновлення транспортної інфраструктури республіки. Крім того, банк фінансує будівництво в передмісті Кабула електростанції на сонячній енергії. Налагоджуються транспортні та економічні зв’язки з найближчими сусідами – Росією, Узбекистаном і Туркменістаном, Грузією, Індією.
