Найкрасивіші буліти в хокеї

Приводи гри у хокей для булітів

Найголовніші умови порушення правил, що “тягне” на булліт: пряма атака воріт суперника, неправильна атака атакуючого ззаду, якщо в результаті порушення атакуючий втратив можливість забити гол, якщо між атакуючим і воротарем немає гравців команди-суперниці, тобто зірваний вихід один на один.

Зупинка (затримка) шайби руками в площі власних воріт.

Кидок ключки (або будь-якого предмета) в напрямку шайби (або в гравця, що володіє шайбою) на своїй половині майданчика.

Умисний зрушення воріт при виході один на один в останні дві хвилини основного часу або протягом усього доданого.

Чисельне порушення складу в останні дві хвилини основного часу або протягом усього доданого.

Не важко здогадатися, що сам буліт в ході гри – явище вкрай рідкісне. При наявній практиці вилучень і диктату судді, приводів для його призначення дійсно мало. Інша справа, якщо в матчі виходить нічия за підсумками основного, а й додаткового часу.

Епоха булітів

Не так вже й давно влада булітів простягалася тільки на Північну Америку, де якось відразу не злюбили нічиї. Іншого ж способу виявити найсильнішого, коли не вистачає часу і сил, немає. Грати довгі овертайми до першої закинутої шайби не завжди можливо. До речі, такий спосіб визначення переможця застосовується в НХЛ тільки в рамках регулярного чемпіонату, в Кубку Стенлі ж як і раніше грають овертайми до гола.

Орієнтир на кращий хокей в НХЛ і змусив інший світ фактично відмовитися від нічиїх і перейти на буліти. На чемпіонатах світу вже давно панує система плей-офф, а на першому етапі переможець визначається. Захоплюються булітами і в нашій Континентальній хокейній лізі, і в інших європейських країнах. Де-то в останню чверть століття у світовому хокеї спостерігається епоха булітів.

Така значущість булітів вже виробила цілу стратегію їх виконання. Команди стежать за нападниками і воротарями один одного, використовують знання про їхні дії при серії булітів. Але багатьом майстрам вдається все одно блищати, хоча вони вже вивчені суперниками вздовж і впоперек.

Хтось любить виманювати воротаря на помилкові дії і закочує шайбу у порожні ворота. Такі Мікко Койву (“Міннесота Уальд”), наш король буллітів Павло Дацюк (на фото знизу), Ті Джей Оші (“Вашингтон Кэпитэлс”) і Мартін Сен-Луї.

Хтось воліє робити несподіваний різкий і точний кидок під час обведення. Такі Брайан Ролстон, Томас Ванек, Євген Малкін.

Є навіть ті, хто просто з усіх сил лупить по шайбі і домагається успіху. До цієї когорти належать такі хокеїсти, як Шелдон Суррей, той же Ванек.

На приблизно такі ж категорії можна розділити і воротарів. Хтось відображає шайби в стійці, хто прагне виїхати назустріч атакуючому, хто “метеликом” падає на коліна (як на фото нижче).