Творчість Михайла Пришвіна
Вперше про Михайла Пришвине дізналися в 1907 році. Саме тоді був надрукований його перший розповідь «Сашок». В цей час він вирішив, що професія агронома не для нього. Тому почав працювати кореспондентом в різних газетах.
У біографії Пришвіна зазначено, що він був любителем етнографії та фольклору, тому вирішив дослідити європейський Північ. Після його подорожей їм була створена книга «В краю неляканих птахів». Саме за це творіння Михайло отримав свою першу нагороду – срібну медаль Російського географічного товариства. У своїх подорожах він дізнавався багато нового і цікавого, знайомився з побутом і мовою сіверян, записував всі їх казки. Але представляв їх у своїй звичній формі і видав збірку «За чарівним колобком».
Після такої низки подій Михайло Пришвін став відомим у літературних колах. Його зарахував у Санкт-Петербурзьке релігійно-філософське товариство.
Михайло не перестав подорожувати. Далі він вирушив у Заволжя, звідти привіз збірку «Біля стін граду невидимого». Після поїздки в Крим і Казахстан з’явилися «Адам і Єва» і «Чорний араб». Зробити перше зібрання творів Михайла допоміг Максим Горький.
У воєнний час Пришвін не кинув свою роботу. Він продовжував працювати військовим кореспондентом, друкуючи свої роботи в різних газетах.
У 1922 році з’явилася перша пробна автобіографічна повість «Мирська чаша». Але, на жаль, редактор журналу, де вона повинна бути надрукована, відмовився це робити, аргументуючи тим, що цензура не пропустить. Як би Михайло намагався надрукувати повість в різних журналах, всі відмовлялися, оскільки зміст її було занадто контрреволюційним. У підсумку в друк вона пішла тільки через 60 років.
Пришвін, як і його батько захоплювався природою, полюванням. У 1935 році з’явилася книга «Календар природи» з мисливськими та дитячими розповідями. До кінця своїх днів Михайло Пришвін був любителем подорожувати. Навіть на старості купив собі фургон і їздив по світу.
Практично всі творіння Михайла були надруковані за життя. Він мав особливе враження від природи. Ніхто не міг описати її так, як він. Костянтин Паустовський навіть називав його «співаком російської природи».
Незважаючи на таку велику кількість творів, найголовнішим він вважає книгу «Щоденники». Це коротка біографія Пришвіна. Михайло працював над нею більшу частину свого життя. На жаль, опублікувати восьмитомное видання змогли тільки після скасування цензури.
