Фахівцям різних областей необхідно вирішувати комбінаційні завдання: перестановка цифр, знаків та інших об’єктів. Наприклад, керівникові цеху потрібно розподілити різні види робіт між працюючими верстатами. Комбінаторика – це важливий розділ математики, який, як не важко здогадатися, знаходить свою нішу в самих різних областях і спеціальності: фізика, біологія, лінгвістика, хімія, інженерія, теорія кодування і багато іншого. Принципи комбінаторики також лежать в основі рішення багатьох імовірнісних задач.
Історія
Перші передумови комбінаторики як науки, з’явилися в 16 ст. Сприяло розвитку даної галузі знань великою мірою захоплення людей азартними іграми: в карти, кістки, лотереї програвали не просто золото і коштовності, а палаци та маєтки. Тому, задаючись питанням, наприклад, про те, як часто можна викинути вдалий набір очок на кістках або отримати два туза, люди поступово прийшли до основ комбінаторики та ймовірності. Допомогла комбінаторика комусь вигравати більше або втрачати менше? Питання цікаве, але його розгляд виходить за межі даної статті.
Перший математик, активно займався питаннями комбінаторики – це італієць Тарталья (1499-1557 рр.) Після нього у вивчення даних питань активно занурилися такі імениті вчені, як Паскаль, Ферма, Бернуллі, Лейбніц, Ейлер та ін. Проте варто зауважити, що комбінаторика і раніше залишалася якщо не кумедною грою з числами, то теорією, яка використовується виключно в азартних іграх і не має права застосовуватися де-небудь ще.
