Практика зарубіжних колег
Як у нашій країні в медичній практиці в колишнє час використовувався термін “дебіл”, так в англомовних країнах хворих іменували moron. Суть цього слова така ж – інвалідність, пов’язана з інтелектуальним відставанням, виражена в м’якій формі. В даний час англійський термін рекомендовано не застосовувати в практиці лікарів, оскільки (нарівні з зміною нашої мови) він отримав широке поширення в середовищі здорових людей в якості образливого. На підставі цього краще використовувати більш складні, але коректні найменування відхилень розвитку організму, щоб не було зайвих асоціацій з побутовими негативними висловлюваннями (часто абсолютно безпідставними).
Легка відсталість: особливості ситуації
Запідозрити у дитини такий діагноз можна, якщо дитина насилу набуває навички мовлення, відстаючи (найчастіше відчутно) від однолітків. При цьому в переважній більшості випадків хворі люди з часом напрацьовують навички підтримки розмови, можуть застосовувати мова для вирішення повсякденних завдань, без праці відповідають у межах клінічного інтерв’ювання. Переважно особи з діагностованою легкою формою олігофренії доглядають за собою самостійно, вони незалежні у повсякденному побуті, здатні готувати, їсти, вмиватися, відвідувати туалет. Домашні практичні навички не представляють для них серйозної проблеми, єдина особливість – повільна напрацювання можливостей застосування вмінь на практиці.
Найчастіше самі великі труднощі пов’язані з освітньої шкільною програмою, так як успішність осіб з ослабленими інтелектуальними можливостями дуже низька. Найбільш складними аспектами виступають читання, письмо. Якщо відхилення легкі, освіта, яким би складним воно не було, приносить відчутну користь. Вдаватися потрібно не тільки до класичної програми, але і до спеціальних предметів, що допомагає розвивати різні навички, активізувати компенсаторні можливості.
