Структура божественної ієрархії
Початком і джерелом ієрархії є Свята Трійця як причина всього сущого. Ангели і люди – це дві наступні за нею ступені, вищі. Крім того, існують ще три нижчих рівня ієрархії, до яких відносяться нерозумні істоти – тварини, рослини, нежива природа. При цьому і ангели, і люди всередині своїх ступенів також підлягають ієрархічним поділу.
Так, ангели мають дев’ять чинів, найвищим з яких є серафими. Вони, як і наступні за ними херувими і престоли, найбільш наближені до Бога, безпосередньо від нього отримують просвітництво і є посередниками між ним і людьми. Ісус Христос названий ангелом, що несе людям все, що він чув від Бога Отця. Разом з тим він є засновником церковної ієрархії, яка утворена з безлічі людей, що живуть єдиної Божественної життям.
Церковна ієрархія
Головна відмінність ангельської і церковної ієрархії – це властиве другий з них відкриття перспективи обоження (наближення до Бога) так званого тваринного світу, наскільки це взагалі можливо. З цією метою ієрархія церкви наділена священнодействиями, серед яких в якості «почала обоження» виступає таїнство хрещення.
А в найголовнішому таїнстві євхаристії (причастя) – кожен з християн постійно з’єднується зі Всевишнім. Третє за важливістю – це таїнство світу – помазання, за допомогою якого християнину дарується «вселення Духа Богоначального».
Сам чин в церковній ієрархії утворюється таїнство рукоположення. В нього включаються вкладають і посвячені.
Присвячують – це:
- єпископи;
- священики;
- диякони.
А до посвящаемым відносяться:
- ченці;
- миряни, або священний народ;
- оголошені (готові до прийняття хрещення), що каються і одержимі.
