У поняття «війни в Югославії» входить кілька конфліктів:
- у Словенії;
- в Хорватії;
- у Боснії;
- у Косово;
- у Македонії.
У врегулюванні конфліктів активно брали участь сили НАТО і ООН. Роками війни в Югославії прийнято вважати 1991 – 2001 роки.
Війна в Македонії.
Історія конфлікту почалася в 1991 році, коли македонські албанці проігнорували референдум про незалежність Македонії, провівши в 1992 році власне голосування — про незалежності албанських районів Македонії.
В кінці 1990-х років в Македонію прибуло чимало албанських біженців з сусіднього Косова. Македонські албанці бачили, що косовським сепаратистам вдалося домогтися своїх цілей — в 1999 році, коли сили НАТО примусили Югославію до визнання незалежності Косова.
У 2001 році македонські сепаратисти почали активні дії. Конфлікт тривав до осені — тільки в листопаді сторони підписали Охридские угоди, за якими албанські бойовики складали зброю, а влада Македонії йшли назустріч албанцям, розширивши їх права.
Війна у Словенії.
Війна у Словенії почалася 25 червня 1991 року, коли дві республіки — Словенія і Хорватія —проголосили незалежність Словенії.
У відповідь Белград двинув югославські війська на Словенію, щоб придушити сепаратистів — однак армія зустріла запеклий опір. 4 липня 1991 року вогонь був припинений, а 7 липня сторони підписали Брионское угоду, що зобов’язує Югославію вивести війська з незалежної Словенії.
Війна в Хорватії.
У березні 1991 року Хорватія оголосила про свій вихід із складу Югославії. Це спричинило за собою спробу створення Сербської Країни — республіки сербів прямо на території Хорватії, при цьому як і раніше пов’язаного з Югославією.
Хорватією цей крок був розцінений, як агресія. Почалися збройні зіткнення між народною армією Югославії, сербами Хорватії та хорватською поліцією.
У 1992 році Хорватія була офіційно визнана незалежною державою, а на її територію увійшли миротворці ООН. Вогонь був припинений.
У 1995 році армія Хорватії провела два великих настання, в результаті яких Сербська Країна перестала існувати. У листопаді 1995 року були підписані Дейтонські і Эрдутское угоди, що поклали кінець війні.
Війна у Боснії.
Боснійський конфлікт розпочався в березні 1992 року після проведення референдуму про незалежність від Югославії на території Боснії і Герцеговини. Боснійські серби не брали участь в голосуванні і не визнали його результатів, що послужило приводом для зіткнення.
Спочатку серби, підтримувані урядом Сербії, мали перевагу. Але в 1994 році проти них об’єдналися хорвати і боснійці, а після бійні в Сребрениці в конфлікт втрутилося НАТО — у 1995 році проти боснійських сербів була проведена операція під назвою «Обдумана сила».
14 грудня 1995 року в Парижі було підписано угоду про мир у Боснії та Герцеговині, а 21 грудня — Дейтонська угода.
Конфлікт в Косово.
У 1998 році албанці в Косово вимагали незалежності від Югославії. Спроби залагодити конфлікт мирним ні до чого не привели, в 1999 році у війну в Югославії втрутилося НАТО, почавши бомбардування країни.
Влітку 1999 року контроль над Косово перейшов до спеціально створеній структурі НАТО, а в 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність.
