Середній етап
Наступний етап історії російського театру – проміжний між игрищным і зрілим. На даній фазі виникає придворний і шкільний театри. В той час правив цар Олексій Михайлович, акторами придворного театру були іноземці, шкільного віку – учні. Після смерті Олексія Михайловича діяльність придворного театру призупинилася до приходу до влади Петра I. Він ставився до «видовищ» позитивно, але, крім розважальної, він став наділений ще і пропагандистської функцією. У 1702 році з’явився театр для широких мас – публічний. Його будівля називалася «Комедиальной храминой», там давалися вистави німецької трупою. Народ цей театр не прийняв. Хоча Петро I і не досяг своєї мети, не зробив театр улюбленим місцем людей, загальнодоступним і популярним, але він заклав до цього всі необхідні передумови.
Зрілий етап в історії театрального мистецтва
Даний проміжок історії створення театру в Росії найважливіший. На цьому етапі театр став набувати ті риси, які звичні сучасній людині, оформився в серйозне професійне співтовариство. 30 серпня 1756 року був даний старт, а саме, відкрився Імператорський театр. Ця ж дата є днем заснування Александрінського театру в Петербурзі. Сталося це при Єлизаветі Петрівні.
Особливістю театру того часу було одночасне участь в постановках і російських, і закордонних артистів. Саме на цьому етапі виконання ролей вперше було довірено не тільки чоловікам, але й жінкам. Катерина II надавала велике значення театру, при ній в Петербурзі існувало три трупи, витрачалося фантастичне кількість коштів на розвиток цієї галузі.
Крім розвитку державних, Катерина приділяла увагу і приватним театрам дворян, існував, наприклад, театр Шереметьєва, Волконського, Румянцева. Навіть в провінції створювалися свої панські трупи. Будувався російський театр, а саме самі постановки, за зразками французьких колег. На чолі французької школи акторської майстерності стояв І. А. Дмитрівська, виховав не одне покоління чудових акторів.
