Початок Риму
Існує легенда, за якою Ромул улаштував свято. Він запросив на нього сабинів. Вони приїхали зі своїми жінками й дочками. У розпал видовища Ромул дав умовний сигнал, і жінок стали викрадати. Почалася війна, але жінки примирили ворогуючих чоловіків. Вони встали між ними з дітьми на руках.
Така історія Стародавнього Риму свідчить про злиття двох народів. Воно зайняло певний час. З цим переказом пов’язують ритуал викрадення нареченої, який був прийнятий у римлян.
Царський період
У всіх джерелах з історії Стародавнього Риму чітко вказані імена семи перших царів. Вони записані в одному і тому ж порядку:
- Ромул – у перші роки після примирення з сабинами він правив разом з Тацием. Але цар сабинів був убитий громадянами однієї з колоній, тоді Ромул став правити двома народами. Йому приписують створення Сенату, поділ жителів Риму на плебеїв і патриціїв.
- Нума Помпилий – його обрав царем Сенат. Сам Нума був сабином. Йому приписують твердження дванадцятимісячного календаря.
- Тулл Гостилий – відомий як найбільш войовничий цар.
- Анк Марций – онук Нума, не проводив воєн, але розширював територію держави. У роки його правління почалися стосунки з етрусками.
- Тарквіній Давній – родом з етруського поселення, відзначався багатством і ввічливим вдачею. Провів ряд перетворень. У роки його правління этруская культура глибоко проникла в римську життя.
- Сервій Тулій – захопив владу після вбивства Тарквінія синами Анка. Його підтримав Сенат.
- Тарквіній Гордий – этруск за походженням, до влади прийшов через вбивство Сервія, який доводився йому тестем. Правил деспотично, не рахуючись з Сенатом. Був вигнаний з Рима.
Після втечі Тарквінія з родиною в Етрурію в Римі були обрані два консула – Брут і Коллатин. Так з’явилася республіка.