У 1979 році в Передній Азії було утворено державу Іран, а точніше – Ісламська Республіка Іран. Столицею нової країни став Тегеран. Раніше ця територія називалася Персією. Країна має спільний кордон з Іраком на заході, трохи північніше – з Азербайджаном, Туреччиною, Вірменією, північ країни межує з Туркменістаном, а схід – з Пакистаном і Афганістаном. Крім цього, сусідом Ірану на карті (на північному заході) є так звана Нагірно-Карабахська Республіка, яка не визнана світовим співтовариством. Іран має вихід до Каспійського моря, а крім цього, його береги омиває Оманську і Перська затоки, які належать акваторії Індійського океану.
Трохи про історію Ірану
Перші літописні відомості про Ірані сягає глибоко в давнину, майже на п’ять тисяч років. Держава, що існувала тоді на його території, називалося Елам. Воно виникло в третьому тисячолітті до нашої ери. Після Іран належав величезної Перської імперії, яка при Дарії I Ахемениде займала площу від Греції до річки Тарім. Більше двох тисяч років на географічних картах Іран зображували як частина могутньої держави. Це був один з найбільш впливових культурних, наукових і політичних центрів світу. До приходу в країну ісламу в XVI столітті основною релігією був зороастризм.
Іран в наші дні
Сьогодні Іран – це четверта за обсягом ВВП (за ПКС) економіка в ісламському світі, або друга в Західній Азії. Країна є лідером в області розвитку технологій, серед країн арабського світу. Крім цього, Іран багатий затребуваними сьогодні природними ресурсами: нафтою і природним газом.
Правова система Ірану заснована на ісламському праві, а державні органи працюють в тісній співпраці з духовенством. Це є причиною утиски прав людини, в першу чергу – свободи віросповідання. Так, в Ірані існує спеціальний орган під назвою “Рада вартових конституції”, який не дозволяє людям, які не сповідують іслам, займати керівні посади в державному апараті.
