Процедура банкрутства як приклад вживання досліджуваних слів
Крім головного значення, обидва іменників використовуються з терміном “банкрутство”. Хто забув – так називають нездатність боржника (будь то фізична або юридична особа) здійснити сплату всіх обов’язкових платежів у бюджетні і позабюджетні фонди або задовольнити всі вимоги кредиторів.
У процедурі банкрутство беруть участь такі групи сторін:
- Боржник.
- Кредитор (той, кому повинні).
- Арбітражний суд, який виступає в ролі регулюючого органу і контролює дотримання всіх правил щодо кожного з фігурантів справи.
Стосовно даного процесу застосовуються обидва терміни. При цьому в даному випадку їх можна використовувати як синоніми. Початок цієї доволі неприємної процедури можна іменувати як ініціювання, так і ініціація банкрутства.
Варто пам’ятати, що почати цей процес може не тільки кредитор (в надії повернути свої гроші), але і сам боржник, аби мінімізувати власні втрати. Більш того, іноді своєчасна ініціалізація процедури банкрутства керівником підприємства дозволяє врятувати фірму від занепаду і навіть стати для неї можливістю переродитися.
Хоча у різних країнах законів, що регулюють цю процедуру, відрізняються між собою, в будь-якому випадку для її початку боржнику доведеться зібрати наступний пакет документів:
- Папери, свідчать про наявність заборгованостей.
- Список кредиторів та осіб, здатних мати фінансові претензії.
- Відомості про майно боржника.
- Додаткові документи, список яких уточнюється залежно від конкретної ситуації.
Якщо боржник сам не справив ініціацію процедури банкрутства, це можуть зробити кредитори або інші органи, щодо яких не були виконані зобов’язання фінансового характеру.
