Рівень життя
Приблизно третина країни перебуває за межею бідності. У день громадяни Бангладеш заробляють не більше 90 рублів. Приблизно 26 % відчуває постійне відчуття голоду і не отримує необхідного обсягу поживних речовин. Затримка фізичного розвитку відзначена у 50% дітей у віці до п’яти років. Близько 46 % підлітків страждає анемією і дистрофію.
Сільське населення недоотримує приблизно 45 % необхідної величини добового калоражу. У мегаполісах справи йдуть ще гірше. Там це цифра становить 76 %. Середня заробітна плата в промислових зонах країни становить 4 800 рублів. У сусідніх Індії і Пакистані вона вище. При повній відсутності соціальної інфраструктури рівень безробіття в державі перевищує п’ятдесят відсотків.
Менталітет
Тотальна бідність жителів країни не зробила населення жадібним. У Бангладеш прийнято запрошувати в гості. Покликати до себе додому можуть не тільки друзів, колег або приятелів, але і будь-якого незнайомця, з яким зав’язалася розмова на вулиці. Гостя щедро годують. Якщо прийшов відмовляється від їжі або мало їсть, цим він ображає господарів.
Основний вид транспорту в містах країни – велосипед і триколісні візки. Останні можуть бути вантажними, пасажирськими і універсальними. На них возять домочадців і весь домашній скарб. Примітно, бангладешці майже не проводять час вдома. У ньому вони тільки ночують. Весь день вони працюють або спілкуються на ринку.
