Ймовірні ускладнення
У переважній більшості випадків хвороба Осгуда – Шлаттера (МКБ М92.5) має доброякісний перебіг, і приблизно до 23 років (коли повністю закриваються кісткові ростові зони) вся симптоматика зникає.
У деяких хворих може залишатися шишка, як правило, безболісна і ніяк не впливає на обсяг рухів в суглобі і ноги в цілому.
Ускладнення захворювання – явище вкрай рідкісне, проте в деяких випадках досить небезпечне, коли відбувається фрагментація горбистості кістки і кісткові фрагменти разом зі зв’язками надколінка відриваються. Цей стан потребує хірургічної терапії з ліквідацією дефекту.
Діагностичні заходи
Питання про необхідність терапії піднімається лише після ретельного обстеження, що включає наступні пункти:
- Візуальний огляд кінцівки.
- Збір скарг пацієнта.
- З’ясування анамнезу хвороби і даних про раніше отримані травми, перенесені інфекції, прийнятих ліках і так далі.
- Встановлення причин виникнення патології.
- Рентген коліна.
- Ультрасонографія та КТ.
У переважній більшості випадків діагностика хвороби досить проста. При наявності характерних симптомів патології і присутності факторів ризику, діагноз встановлюється вже після проведення опитування і огляду дитини.
Для підтвердження встановленого діагнозу хворий проходить рентгенографічне дослідження власне колінних суглобів і суміжних з ними кісток, що виконується в бічних проекціях.
При цьому на знімках чітко проглядається остеохонропатия або фрагментація кісток.
У випадках, коли діагностика з якихось причин важко, пацієнту рекомендують проходження МРТ або КТ. Крім того, інформативним методом є УЗД суглоба та оточуючих м’яких тканин.
Показники лабораторних досліджень при захворюванні Осгуда – Шлаттера не змінені.
