Герундій та інфінітив в англійській мові – наріжний камінь як для початківців, так і для просунутих учнів. Правило їх вживання вважається одним з найважчих, містить у собі безліч винятків, поправок, а також труднощів, доступних не всім і не з першого разу. У цій статті, однак, будуть запропоновані шляхи найбільш простого і ефективного розуміння принципових відмінностей між герундием і инфинитивом.
Герундій: фактичний зміст
Герундій – це особлива форма дієслова, що утворилася в результаті злиття граматичних і лексичних особливостей дієслова і іменника.
У російській мові не існує чіткого аналога англійського герундія. Він може висловлювати невизначену форму дієслова:
– Excuse me, sir, but smoking is not allowed here.
– Вибачте, сер, але палити тут не дозволено.
Його також можна перевести як іменник:
– I’m sure, he will become a great artist. His voice was created for singing!
– Я впевнений, що він стане великим артистом. Його голос просто створений для співу!
Як причастя:
– I cannot live without seeing you everyday, my dear.
– Я не можу жити, не бачачи тебе кожен день, дорога.
Або навіть як ціле підрядне речення:
– I saw him running away from my neighbor’s hound. Is he an athlete?
– Я бачив, як він втік від сусідської гончака. Він що, спортсмен?
Неважко помітити, що у всіх випадках у герундія схожі значення. Він виражає дію, що відбувається з предметом або вироблене ним. Саме слово “герундій” походить від латинського gerere – діяти.
