Походження орла
Орел – один із найпоширеніших символів, використовуваних в геральдиці. Він шанувався ще в античності і завжди ототожнювався з благородством, далекоглядністю, пануванням і владою. З-за цього він часто ставав «тотемом» королів і могутніх правителів.
На гербі Австрії птах теж з’явилася не випадково. У Древньому Римі вона вважалася символом верховного бога Юпітера і була присутня на штандарті (аквілі) легіону армії. Нести штандарт було великою честю, а його втрата була серйозною бідою, так як обіцяла неодмінно невдачу в бою.
Після розпаду Римської імперії орел з’явився на символіці Візантії, але вже з двома головами. В такому ж вигляді він був зображений і на емблемі Священної Римської імперії. У Австрії (входить в імперію) в той час була своя емблема, яка складається з червоної, білої і червоної смуги.
Після розпаду римської держави вона успадкувала птицю, і на гербі Австрійської імперії красувався чорний двоголовий орел з двома малими коронами, над якими знаходилася ще одна – велика.
У 1919 році птах позбулася одного з голів, а в її лапах з’явилися серп і молот. Були й інші зміни. Наприклад, щит герба і його композиція постійно модифікувалися і змінювалися, доповнювалися різними елементами і новими символами.
