Діагностика
Часто постає питання: “Що за хвороба – дизурія?” Сама по собі вона часто є симптомом іншого захворювання. Для кращого результату діагностики хворий повинен пройти комплексне обстеження, що складається з:
- Аналізу відомостей про хвороби від самого хворого (тобто скарг).
- Загального огляду організму для виявлення можливих причин захворювання: вимірювання параметрів тіла, частоти серцебиття, тиску, частоти дихання, дослідження лімфатичних вузлів і т. д.
- Огляду гінеколога з використанням дворучного піхвового дослідження, під час якого лікар пальпаторно досліджує правильність розвитку геніталій, їх розміри і стан, у тому числі рухливість і болючість.
- Дослідження перенесених раніше захворювань, операцій, травм і інфекцій.
- Загального аналізу сечі, за допомогою якого можна виявити ознаки захворювання.
- Посіву сечі на флору — лабораторний аналіз сечі на предмет швидкості розвитку мікроорганізмів, які є потенційними причинами хвороб, пов’язаних з сечовипусканням.
- Дослідження органів сечовидільної та статевої системи за допомогою ультразвуку.
- Цистоскопії.
- Дослідження роботи органів системи сечовипускання за допомогою спеціальних приладів, закріплених на шкірі промежини.
