Тріада показників
Грунтуючись на таких показниках, як спрямованість, характер прояву і рівень соціального схвалення, Надія Майсак представляє іншу класифікацію девіантної поведінки:
- Конструктивна девіація. Мова йде про різних видах творчих проявів.
- Аутодеструктивная. Ця форма ділиться на суїцидальну і аддиктивную (тобто залежність від алкоголю і наркотиків).
- Внешнедеструктивная. Ділиться на комунікативну та противопарную. Простіше кажучи, людина не виявляє ані найменшого бажання співпрацювати з іншими людьми.
Форми поведінкових відхилень
Девіація – це відхилення поведінки людини від встановлених соціокультурних норм. Це протиправні дії, що викликають у оточуючих почуття подиву, страху і повного неприйняття.
У сучасному суспільстві до основних форм девіації можна віднести: алкоголізм, проституцію, наркоманію, суїцидальна поведінка, злочинність.
Більшість соціологів стверджують, що позитивні і негативні відхилення просто неминучі в суспільстві, і викорінити їх практично неможливо. Досліджуючи цю проблему, можна відзначити, що проявляється закономірність: девіації найбільш поширені в суспільствах, що перетерплюють зміни. В умовах сформованого кризи людина відчуває сильну незадоволеність своїх потреб, що призводить до відчуження від соціуму. В результаті у нього формується девіантна поведінка, яке спрямоване на усунення почуття дискомфорту.
Сьогодні ще немає (та й навряд чи вона колись з’явиться) цілісної системи, що могла б повністю виключити девіантна поведінка. Люди – не роботи, і їх складно запрограмувати на виконання певної програми. Так що залишається тільки карати тих, хто винен в антисоціальному поведінці, і спостерігати за іншими, за тим, як вони змінюють свій світ.
