Мета методу
Тіло людини, який вже давно пережив психотравмуючу ситуацію, але знову зіткнувся з певним її знаковим символом, нагадавши про негативний події, мимоволі стане відтворювати реакцію страху. При цьому у індивіда буквально за одну мить зміниться фізіологічний стан організму.
Психологи стверджують, що на тілі людини закарбовується властивий тільки йому малюнок страху. Він індивідуальний і утворює неповторні поєднання послідовних неврологічних і психологічних реакцій, які спостерігаються в поєднанні із змінами м’язового тонусу.
Так, жертви пограбування часом відчувають сильне серцебиття, шум у вухах і повну або часткову втрату контролю над тілом. Той же, хто пережив важку аварію, страждає від м’язових затисків в шийно-комірцевої області, болі в тих частинах тіла, які постраждали в пригоді, а також відчуває уповільнений хід часу.
Для того щоб уникнути подібної реакції організму на стрес, спеціаліст при застосуванні методу десенсибілізації починає робити навіювання пацієнту, поступово вводячи його в розслаблений стан. Досягти подібного ефекту дозволяють і дихальні вправи. Далі проводиться довірча бесіда. Психологом пропонується знову відтворити психотравмуючу ситуацію. При цьому пацієнту необхідно відтворити проблему з різним ступенем видалення або наближення, а також представити різні варіанти розвитку ситуації. При чергуванні тривожного і спокійного стану людина переглядає своє ставлення до страху, а також вчиться контролювати реакцію, що виникає на спогади про стресовій ситуації.
