Наукові відкриття відбувалися по-різному у всі часи: після мільйонів повторень і експериментів, або, навпаки, випадково, не кажучи про осяяннях і снах-одкровеннях. Але жодна наука не могла оминути такий важливий етап – найскладніший, гостро необхідний для становлення і розвитку, як класифікація накопичених знань, відкриттів, дослідів іменитих учених і випадкових першовідкривачів. Систематика в біології висуває і на практиці перевіряє можливі принципи об’єднання усіх живих організмів в єдину ієрархічну структуру. Ще її називають таксономія, але це більш загальна назва для будь-якої класифікації.
Що вивчає систематика в біології
У 1735 році шведський натураліст Карл фон Лінней (лікар, патологоанатом, ботанік, зоолог) видав наукову працю під назвою “Система природи”. Він вважається основоположником систематики. У той час біологія стояла на місці з-за великої розрізненості накопичених наукових даних, описаних на той момент тварин і рослин і відсутності загальної номенклатури для них. Завдяки Ліннею вона отримала новий потужний поштовх, який через півтора століття обернувся теорією еволюції в книзі Дарвіна “Походження видів”.
Що за види? Нижчий ранг, молодший таксон в біологічній систематиці. Разом з родом – суворе ім’я, адресу кожного живого організму в ієрархічній системі всієї відомої біомаси Землі. Отже, систематика вивчає біологічне різноманіття з метою створення науково обґрунтованої класифікації.
