Правила
Депортація проводиться виключно з підстав, які передбачені у відповідних законодавчих актах. Підстави можуть бути наступні: незаконний в’їзд в іншу країну, порушення правил перебування в країні, вчинення будь-якого адміністративного правопорушення, втрата або припинення установлених законом підстав для перебування іноземного громадянина в країні в’їзду.
Згідно з Протоколом № 7 статті 1 в Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод, будь-який іноземець, який проживає на території держави на законних підставах, не може бути висланий з нього, якщо його дії не суперечать чинному законодавству. При цьому він отримує наступні можливості:
а) аргументувати свою присутність в країні;
б) можливість перегляду своєї справи;
в) вимагати аудієнції компетентних органів.
Є випадки, коли депортацію не застосовують відносно певних категорій іноземних громадян і осіб без громадянства, а саме:
- тих, хто звернувся з клопотанням про визнання статусу біженця або про отримання притулку аж до завершення розгляду клопотання;
- біженців або тих, хто отримав політичний притулок;
- втратили статус біженця або висланих в країну мимоволі, де їх чекає небезпека расового, релігійного, громадського, політичного переслідування;
- співробітників консульських і дипломатичних установ, осіб, які користуються дипломатичним імунітетом.
Варто зазначити, що у РФ є особлива процедура після проведення депортації – перевірка паспортів цивільних осіб на стан в чорному списку країн СНД. Це багато в чому визначить долю людини, що пережила ця подія. Депортація з Росії зараз здійснюється щодо осіб без громадянства або осіб, які порушили правила міграції.
