Демографічні групи: види, особливості, приклади

На практиці

Розглянемо основні приклади демографічних груп.

Не потребують конкретизації такі види груп, як чоловіки і жінки: гендерні відмінності очевидні.

Детальніше про класифікації за соціально-демографічною ознакою:

  • діти (вік від 0 до 5 років);
  • працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років, жінки від 16 до 54), крім непрацюючих інвалідів I і II групи;
  • пенсіонери (чоловіки від 60 років, жінки від 55).

З даної класифікації видно, що соціальний фактор невіддільний від вікового: вік співвідноситься з соціальною роллю і статусом індивіда в суспільстві.

Основні демографічні групи

Це:

  • молодь;
  • люди середнього віку;
  • літні.

Як вже відомо з усього вищесказаного, в основу даного критерію стратифікації покладено вік.

Молодь

Молодь як демографічна група досить велика і поширена як на території нашої країни, так і в загальносвітових масштабах. В рамках теоретичного дослідження соціології молоді дана група розглядається крізь призму безлічі аспектів:

  • психофізіологічний (час формування особистості в період між статевої і повної зрілості);
  • соціально-психологічний (співвідношення віку з біологічними і психологічними характеристиками);
  • конфліктологічний (молодість – найскладніший і найсуперечливіший період у житті кожної людини);
  • рольовий (певний перехід від ролі “дитини” до ролі “дорослого”);
  • субкультурний (молодь розуміється як певна, специфічна група, що відрізняється своїм поглядом на світ, цінностями, стилем, культурними нормами і т. д.);
  • стратификационный (молодь – ця частина соціальної структури суспільства, яка обмежена віковими показниками);
  • социализационный (молодь у цьому віці проходить етап первинної соціалізації, а саме самовизначається, персоніфікує себе в суспільстві);
  • інтеракціоністський (в період молодості людина спонтанний, безпосереднім, креативний, оскільки в ньому проявляється одна з трьох психічних станів, проміжне між двома іншими (“батько” і “дорослий”);
  • аксіологічний (молодість – етап закладення важливих смисложиттєвих цінностей для людини і смисложиттєвих орієнтацій);
  • суб’єктивний (для даного етапу в житті людини характерний більший акцент на культивування особистого світовідчуття, моделювання соціальних і суспільних відносин);
  • процесуальний (молодь знаходиться у процесі постійного розвитку, молодість – це не кінцева стадія життєвого циклу).